Потрібно вчитися розуміти і приймати свою історію. Це можливість рухатися далі. Або по-чесному визнати: не хочемо нічого змінювати, у нас тут прикольні страдашки, нам так подобається. Тоді сидимо тут і граємося в прикольні страдашки. Просто ті, кому такі ігри не подобаються – підуть туди, де їм буде спокійно жити і почуватися щасливими.
© Марія Фабрічева ексклюзивно для «Чорноморка» / інтрерв’юєр: Євгенія Мазур / 2019