Загальні правила менторської роботи

Професійний супровід · менторство · групова робота

Менторство для фахівців

Професійна підтримка для психологів, консультантів, коучів та фахівців допоміжних професій, які хочуть систематизувати практику, зміцнити професійну ідентичність і розвивати ясність у власній роботі.

Менторство – це професійна підтримка для фахівців, яка допомагає систематизувати практику, зміцнити професійну ідентичність, розширити перспективи розвитку й отримати більше впевненості у власній професійній ролі.

Менторство не замінює супервізію, особисту терапію або навчання в психотерапевтичному підході. Це окремий формат професійного супроводу, спрямований на розвиток практики, етичної опори, професійного мислення та ясності у власній роботі.

Для кого

психологи-практики;
коучі та консультанти, які потребують професійного супроводу;
фахівці, які прагнуть систематизувати знання, навички й професійний досвід;
спеціалісти, які хочуть отримати підтримку в питаннях професійної етики, самоідентифікації та розвитку власного стилю роботи.

Формат роботи

Менторство може проводитися у двох форматах:

індивідуальні менторські зустрічі;
групове менторство або менторська група з елементами обміну досвідом між колегами.

Детальніше про груповий формат

Професійний супровід – це турбота про ваш професійний розвиток, ясність позиції та внутрішню опору в роботі.

Загальні правила менторського процесу

для індивідуальної та групової роботи

Шановні учасниці та учасники, вітаю вас у менторському процесі.

Менторський процес є простором професійного супроводу для фахівців у сфері психічного здоров’я. Його мета – підтримка професійного розвитку, аналіз практики, розбір кейсів, етичних питань, меж компетентності, складних професійних ситуацій та розвиток професійного мислення.

Менторинг може відбуватися в індивідуальному або груповому форматі.

Індивідуальний менторинг передбачає роботу з професійним запитом одного фахівця.

Груповий менторинг передбачає роботу в групі, де учасники можуть виносити кейси, професійні труднощі, етичні дилеми та отримувати зворотний зв’язок від ведучої й групи.

Формат групи може бути відкритим або закритим, відповідно до умов набору та організації конкретної програми. Порядок долучення, відвідування, тривалість участі та умови оплати визначаються заздалегідь і повідомляються учасникам до початку роботи.

1. Мета менторського процесу

Метою менторського процесу є підтримка професійного розвитку фахівців, підвищення якості практики, розвиток клінічного, консультативного та етичного мислення.

У центрі уваги можуть бути:

розбір клієнтських кейсів;
аналіз професійних труднощів;
етичні дилеми;
межі професійної ролі;
питання компетентності;
професійне позиціонування;
складні ситуації у взаємодії з клієнтами;
розвиток професійної рефлексії;
формування більш ясного бачення випадку, процесу або власної професійної дії.

2. Роль менторки / ведучої

Менторка координує процес, тримає рамку, структуру, безпеку та професійну якість обговорення.

Її завдання – сприяти рефлексії, аналізу, уточненню професійного запиту, формулюванню гіпотез і пошуку можливих напрямів роботи.

Менторка не приймає професійних рішень замість учасника або учасниці та не несе відповідальності за подальші дії фахівця у власній практиці.

3. Роль учасника / учасниці

Учасник бере активну участь у процесі, дотримується правил роботи, формулює професійний запит і відповідає за якість матеріалу, який виносить на обговорення.

Учасник несе відповідальність за:

власні професійні рішення;
ведення своїх клієнтів;
дотримання етичних і правових норм у своїй практиці;
анонімізацію кейсового матеріалу;
коректну участь у менторському процесі;
дотримання правил індивідуальної або групової роботи.

4. Межі менторського процесу

Менторський процес не є особистою психотерапією, кризовою допомогою, психіатричним супроводом або медичним лікуванням.

У центрі уваги перебуває професійна практика, професійна позиція, межі, етичні питання, розбір кейсів, труднощі у роботі та професійна рефлексія.

Якщо під час роботи активуються особисті емоційні або травматичні теми, вони можуть бути визнані як важливий контекст, але не стають предметом глибинної терапевтичної роботи в межах менторського процесу.

Якщо стає очевидним, що учаснику потрібен не менторський, а терапевтичний, психіатричний або інший формат допомоги, менторка може рекомендувати відповідне скерування.

5. Безпека процесу

Участь у менторському процесі є свідомою та добровільною.

Кожен учасник має право:

не виносити кейс;
відмовитися відповідати на певне запитання;
не брати активної участі в окремому колі обговорення;
попросити паузу;
позначити межі того, який саме зворотний зв’язок зараз потрібен.

Участь в індивідуальному або груповому процесі допускається лише у тверезому стані.

У разі обґрунтованих сумнівів щодо стану учасника менторка має право зупинити його участь у поточній зустрічі.

6. Онлайн-безпека

Для участі в онлайн-форматі важливо забезпечити приватний простір.

Під час зустрічі учасник має бути:

у приміщенні без сторонніх осіб;
з увімкненою камерою, якщо інше не погоджено окремо;
у навушниках, якщо поруч потенційно можуть бути інші люди;
зі стабільним технічним підключенням, наскільки це можливо;
у просторі, де треті особи не можуть чути або бачити зміст роботи.

Участь із громадських місць, транспорту, кав’ярень або приміщень, де неможливо забезпечити конфіденційність, не є бажаною.

7. Безпека в умовах воєнного стану

Фізична безпека учасників має пріоритет.

Якщо під час онлайн-зустрічі виникає повітряна тривога, обстріл, загроза безпеці або інша надзвичайна ситуація, учасник має право перейти в безпечніше місце або тимчасово перервати участь.

Бажано повідомити про це менторку, наскільки це можливо в конкретних обставинах.

Якщо безпекова ситуація унеможливлює продовження зустрічі, менторка може зупинити, перенести або завершити зустріч із подальшим погодженням наступних кроків.

8. Конфіденційність

Конфіденційність є обов’язковою умовою менторського процесу. Усе, що обговорюється в межах індивідуальної або групової роботи, залишається в межах цього процесу.

Учасники зобов’язані подавати кейсовий матеріал у максимально анонімізованому вигляді. Не можна називати імена, контакти, місця роботи, конкретні адреси або інші дані, за якими клієнта чи третіх осіб можна ідентифікувати.

Заборонено виносити в публічний простір:

деталі кейсів;
особисті історії учасників;
зміст професійного обговорення;
висловлювання інших учасників;
будь-які матеріали, за якими можна ідентифікувати клієнта, колегу або учасника процесу.

Фото-, відеозйомка, аудіозапис, скриншоти, запис екрана або використання програм для автоматичної транскрибації можливі лише за відкритої згоди всіх учасників процесу та менторки.

Відповідальність за належну анонімізацію матеріалу несе учасник, який цей матеріал подає.

8.1. Винесення кейсу на супервізію / метасупервізію

У межах професійної якості роботи матеріал менторського процесу може бути винесений на супервізію / метасупервізію.

Матеріал подається в анонімізованому вигляді, без персональних та ідентифікаційних даних учасника, клієнта або третіх осіб.

Винесення матеріалу на супервізію / метасупервізію здійснюється з дотриманням конфіденційності, професійної етики та принципу анонімності.

9. Взаємоповага у груповому процесі

У груповому форматі учасники поважають одне одного, різноманіття професійного досвіду, відмінність підходів і межі професійної позиції кожного.

У групі не допускаються:

перебивання;
приниження;
знецінення;
висміювання;
агресивні висловлювання;
діагностування колеги;
нав’язування інтерпретацій;
боротьба за правоту;
вихід за межі заявленого запиту без згоди учасника;
дискримінаційні висловлювання за ознакою походження, статі, віку, національності, релігії, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, стану здоров’я чи інших особистих або соціальних ознак.

10. Зворотний зв’язок

Зворотний зв’язок має бути професійним, чітким, коректним і пов’язаним із заявленим запитом.

Він надається не у формі оцінювання особистості, а у формі професійної рефлексії, гіпотез, спостережень, уточнювальних запитань і можливих напрямів для подальшого осмислення.

Гіпотези, міркування та рекомендації подаються як професійні припущення, а не як остаточна істина.

Учасники не нав’язують рішень, а допомагають краще побачити ситуацію, межі, ризики та можливі варіанти професійного реагування.

11. Подача кейсу або професійного запиту

Під час подачі кейсу або професійного запиту важливо коротко окреслити:

контекст ситуації;
запит клієнта або професійну проблему;
основну складність;
власні гіпотези;
межі компетентності;
етичні питання, якщо вони є;
який саме зворотний зв’язок потрібен.

Якщо зворотний зв’язок не потрібен або потрібен у конкретному форматі, учасник має прямо це озвучити.

12. Підтримка у разі сильного емоційного відгуку

Якщо під час менторського процесу виникає сильне емоційне напруження, учасник може попросити про паузу або коротку підтримку.

За потреби після завершення основної частини зустрічі учасник може звернутися до менторки для короткого проговорення стану та отримання базових рекомендацій щодо саморегуляції.

Якщо емоційний процес виходить за межі робочого формату, учасник бере на себе відповідальність звернутися до особистої терапії або іншого відповідного формату допомоги.

13. Пунктуальність

Учасники приходять або підключаються вчасно.

Якщо учасник запізнюється, він долучається до процесу в тому місці, де перебуває група або індивідуальна зустріч, і бере на себе відповідальність за те, що може мати менше часу для власного запиту або рефлексії.

Якщо учаснику потрібно завершити участь раніше, він повідомляє про це на початку зустрічі.

14. Комунікація поза зустрічами

Комунікація поза зустрічами використовується переважно для організаційних питань: розкладу, оплати, перенесення, технічних моментів або уточнення умов участі.

Листування поза зустрічами не є форматом постійного професійного супроводу, якщо інше не погоджено окремо.

Менторка відповідає на повідомлення у межах свого робочого часу та в розумний строк, але не зобов’язується надавати негайну відповідь.

Комунікація поза зустрічами не є кризовою допомогою або невідкладним професійним реагуванням.

15. Призупинення або завершення участі

Учасник має право завершити участь у менторському процесі за власною ініціативою.

Менторка має право призупинити або завершити участь особи у процесі у випадках:

систематичного порушення правил;
порушення конфіденційності;
агресивної або деструктивної поведінки;
участі у нетверезому стані;
подання неанонімізованого кейсового матеріалу;
систематичного використання процесу не за призначенням;
інших обставин, що унеможливлюють безпечну і професійну роботу.

За можливості рішення про завершення участі попередньо обговорюється з учасником.

16. Очікуваний результат

Очікуваним результатом менторського процесу є:

поглиблення професійного бачення;
посилення клінічного або консультативного мислення;
розвиток професійної рефлексії;
більша ясність щодо меж, складних випадків і професійних рішень;
зменшення ізольованості у професійній ролі;
формування більш відповідальної та стійкої професійної позиції.

Тривалість і кількість зустрічей

Частота зустрічей	визначається відповідно до формату роботи та запиту
Індивідуальний формат	від 50 до 90 хвилин
Рекомендована частота індивідуальних зустрічей	1 раз на тиждень або за індивідуальною домовленістю
Груповий формат	від 3 годин
Кількість учасників групи	до 10 осіб
Рекомендована частота групових зустрічей	1 раз на місяць або за індивідуальною домовленістю