Етичний кодекс Новини етика • задачи • консультація психолога • НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА • послуги психолога • права • психологія • Этический кодекс психолога 24.02.2017 By Мария Фабричева 0 Comments

Етичні норми роботи психолога

Основи етичного кодексу психолога (скорочений варіант)

1. Межі професійної компетентності

Психологи і психотерапевти займаються професійною діяльністю тільки в межах своєї компетентності, яка визначається освітою, формами підвищення кваліфікації та відповідним професійним досвідом

2. Заборона на «подвійні стосунки»

(Подвійними називаються ті стосунки, в яких психолог, окрім професійної, виступає ще в будь-якій ролі по відношенню до клієнта).

Психологи вважають за краще не вступати в контакт із клієнтами за межами професійних відносин, зокрема й після закінчення терапії, оскільки подібні контакти можуть завдати шкоди клієнту.

У ситуаціях, коли психолог не може уникнути позапрофесійних стосунків із клієнтом, він має враховувати силу свого впливу та мінімізувати шкоду, яку завдають позапрофесійні стосунки.

психологи не беруть до себе як клієнтів тих, із ким перебували або перебувають у сексуальних, родинних чи інших близьких стосунках (чоловік/дружина, партнери / партнерки, друзі, хороші знайомі, сусіди тощо).

3. Етичні аспекти оплати послуг психолога, психотерапевта

Вартість консультації психолог встановлює самостійно та інформує про неї під час першого контакту з клієнтом.

психологи утримуються від отримання подарунків та інших послуг від клієнтів.

4. Повага особистості та суверенітету клієнта

Психолог і психотерапевт поважає особистість і суверенітет клієнта. Відносно клієнта неприпустима дискримінація на основі його віку, статі, національності, віросповідання, сексуальної орієнтації, того чи іншого фізичного або психічного розладу, мови, соціо-економічного статусу або іншої відмітної ознаки.

5. Правило конфіденційності

Психолог зобов'язаний забезпечити недоторканність інформації, повідомлюваної клієнтом, і не має права розголошувати її без згоди самого клієнта, за винятком випадків, коли розголошення інформації здатне запобігти серйозній загрозі життю і здоров'ю самого клієнта або іншої людини.

Під час наукового або професійного обговорення (супервізії / інтервізії/менторської зустрічі) психологи-консультанти та психотерапевти повинні усунути або змінити інформацію, яка могла б призвести до ідентифікації клієнта з боку третіх осіб.

Обговорення інформації, отриманої від клієнтів, припустиме відповідно до наукових або професійних завдань і тільки з тими особами, хто ясно уявляє межі обговорення цієї інформації.

Використання матеріалів роботи з клієнтом у публікаціях або наукових виступах припустиме тільки за згодою клієнта й усунення з тексту будь-яких ознак, за якими особистість клієнта могла б бути ідентифікована іншими людьми.

6. Правило «Не нашкодь»

У своїй професійній діяльності психолог і психотерапевт виходить з інтересів клієнта.
Психолог має усвідомлювати ступінь впливу своїх особистих проблем на ефективність роботи з клієнтом. У разі якщо особиста проблема психолога збігається з проблемою клієнта і є перешкодою в роботі, психолог звертається до колеги за супервізією.

Якщо особиста проблема психолога стає нездоланною перешкодою і обмежує його працездатність, психолог вирішує питання про припинення роботи з даним клієнтом і передачу його іншому психологу-консультанту або психотерапевту.

7. Етичні аспекти початку психотерапії

Психолог починає роботу з клієнтом тільки за умови інформування клієнта.

Інформування передбачає, що клієнт звертається по допомогу до психолога з власної волі та без натиску з боку, розуміє суть того, що відбувається, та обізнаний про можливі наслідки майбутньої роботи.
Якщо клієнт не може дати усвідомленої згоди, психологи отримують згоду від тих людей, які, відповідно до закону, несуть за клієнта відповідальність.

У разі, якщо клієнт не має повного уявлення про специфіку майбутньої роботи, психолог у доступній для клієнта формі прояснює необхідні питання, а так само інформує клієнта про етапи майбутньої роботи.

Під час з'ясування запиту клієнта і визначення цілей роботи психолог не підтримує нереалістичних цілей клієнта і не дає йому гарантій результату, досягнення якого неможливе.

Незалежно від того, хто оплачує психотерапію, терапія проводиться тільки в інтересах клієнта.

8. Етичні аспекти припинення психотерапії

Психолог припиняє роботу з клієнтом, коли стає зрозуміло, що клієнт не потребує більше його послуг.

Психолог зобов'язаний заздалегідь інформувати клієнта про припинення або перерви в роботі. Перед припиненням терапії психолог з'ясовує актуальний стан клієнта і проводить відповідну підготовку щодо завершення роботи.

Якщо продовження роботи психолога неможливе внаслідок непереборних обставин (переїзд, стан здоров'я, втрата працездатності тощо), він вживає необхідних дій для переходу клієнта до іншого фахівця.