Мітки: природа травми

«Гумова стрічка»: коли раптом провалюєшся в минуле

У транзактному аналізі «гумова стрічка» описує стан, коли людина потрапляє у стресову ситуацію, яка емоційно нагадує болісний досвід із минулого. У цей момент реальність може спотворюватися, а людина ніби «відтягується» назад, у старий сценарний стан. Важливо. Цей матеріал має психоедукаційний характер і не замінює психотерапію, кризову допомогу або медичну консультацію

Тривога, панічні атаки і кризові стани // мнемоніка і способи стабілізації

Мнемоніки, орієнтири для самоспостереження і базові способи стабілізації, які допомагають краще розрізняти тривогу, панічні реакції, кризові стани та травматичні реакції нервової системи.
Важливо. Цей матеріал має психоедукаційний характер і не замінює психотерапію, медичну консультацію, кризову допомогу або діагностику. Якщо тривога, панічні атаки, дисоціація, саморуйнівні думки або кризові стани повторюються, посилюються чи порушують повсякденне життя, варто звернутися до фахівця. Діагноз встановлює лікар-психіатр.

BASIC PH: мультимодальна модель провідних ресурсів Мулі Лахада + тест

Мультимодальний підхід передбачає пошук і опору на провідні, тобто ресурсні, модальності. Він дозволяє індивідуально знайти найбільш відповідний спосіб подолання наслідків травми і водночас розширити поведінковий репертуар.
Бонус: тест та опитувальник BASIC PH

Стадії проживання травматичної події (ключові тези)

Цей матеріал має психоосвітній характер і призначений для розширення розуміння психологічних реакцій на стресові та травматичні події. Він може використовуватися як інструмент самодопомоги, проте не замінює індивідуальної консультації психолога або психотерапевта.

Травматична подія, травматичний досвід і психологічна травма

Щоб говорити про ПТСР, комплексний ПТСР і гострі стресові реакції без плутанини, важливо спершу розрізнити кілька базових понять: що саме сталося, як це було пережито і як цей досвід залишився всередині психіки.
Важливо. Цей матеріал має психоедукаційний характер і не замінює психотерапію, медичну допомогу або кризове втручання

Терапія травматичних сценаріїв [частина друга: трансгенераційний сценарій, передача травм з покоління в покоління]

У другій частині статті ми розглянемо, як саме відбувається ця передача травм між поколіннями. Ми зосередимось на трансгенераційному підході, зокрема на ідеях Фаніти Інгліш про «епіскрипт» та метафору «гри в гарячу картоплю», а також на сучасних епігенетичних дослідженнях, що пояснюють механізми передачі психологічних травм. Особливу увагу ми приділимо не лише теоретичному аналізу, а й практичному застосуванню цих знань у терапії — адже лише усвідомивши коріння трансгенераційних сценаріїв, можна зробити вибір жити інакше, перервавши ланцюг повторення негативного досвіду.

Терапія травматичних сценаріїв [частина перша: заборони, схеми та травми раннього досвіду]

Ця стаття — запрошення до аналітичного розгляду того, як діють внутрішні заборони, як вони вкорінюються у психіці та як передаються між поколіннями.
У першій частині ми дослідимо природу несвідомого сценарію з кількох точок зору: через теорію сценарних інжункцій у транзактному аналізі (Мері й Роберт Гулдінги, Джон МакНіл, Тоні Вайт); поняття ранніх дезадаптивних схем у схема-терапії Джеффрі Янга; модель п’яти емоційних травм Ліз Бурбо.

Методики роботи з травматичним досвідом

Кожна модель, кожна методика, кожен автор, яких згадано у статті, пропонують власний шлях до зцілення, однак їх об’єднує одна спільна ідея: травма не є вироком, а скоріше сигналом про потребу повернути собі авторство власної історії, знайти новий сенс, відновити втрачений зв’язок із собою та світом.
Сучасна психотерапія навчає нас не тільки долати симптоми, а й створювати глибші зміни, що ведуть до інтеграції травматичного досвіду. Адже саме в інтеграції, а не у втечі від болю, приховується справжня сила зцілення.

Як мозок обробляє загрозу

Щоб простіше зрозуміти, як мозок реагує на небезпеку, можна уявити ключові ділянки як персонажів, кожен із яких виконує свою роботу: приймає сигнали, оцінює загрозу, звіряє її з досвідом і допомагає регулювати реакцію.
Важливо. Цей матеріал має психоедукаційний характер і подає складні нейробіологічні процеси у метафоричній формі. Він не замінює медичну, психіатричну, нейропсихологічну або психотерапевтичну діагностику.

Як працює пам’ять: механізми, функції та феномени

Пам’ять — це не просто архів, а складна й пластична система, яка постійно оновлюється, відбирає, редагує та інтегрує досвід. Усе, що ми робимо — як говоримо, вчимося, кохаємо чи приймаємо рішення — так чи інакше спирається на пам’ять. Але що вона собою являє насправді?