Інше Кохання © молодіжний журнал МИ
Інше Кохання © молодіжний журнал МИ
Майже щодня ти зустрічаєшся з ними. Вітаєшся, подаючи руку, п’єш ранкову каву, обговорюєш останні новини, дивишся разом футбол та відвідуєш кінотеатр. Ви – друзі, колеги чи навіть близькі люди. Вони зовсім нічим не відрізняються від інших – лише кохають інакше. Поговоримо про ЛГБТ-спільноту. Навряд чи ти цього ніколи не чув, але розшифруємо. ЛГБТ-спільнота (англ. LGBT-community, gay-community) — соціальна сукупність лесбійок, геїв, бісексуалів і трансгендерів, що об’єднується спільними інтересами, проблемами і цілями. Питання ЛГБТ в Україні досить часто та гостро піднімається у суспільстві.
Здавалося б, одностатевими стосунками у 2018 році вже нікого не здивуєш. Більшість вважає, що людям з нетрадиційною сексуальною орієнтацією ніщо не заважає спокійно жити разом із гетеросексуальними людьми, але дехто навіть не здогадується, з якими труднощами вони стикаються щодня: побиття гомосексуальних пар та трансгендерів на вулицях, публічні приниження, дискримінація, пасивна та мікро-агресія, прийняття прихильників прав ЛГБТ за їх представників тощо.
ВСТУП:
Анонім 18 років:
«Я гей. І сказати, що відчуваю себе комфортно серед інших людей, я не можу. Чомусь багато хто ставиться до цього з презирством.
Тебе можуть образити, принизити або навіть побити. Тому в більшості випадків я приховую свою сексуальну орієнтацію. Мого друга відлупцювали на Майдані Незалежності тільки через те, що він сидів поруч з хлопцем та спілкувався на тему ЛГБТ. Кожний камінг-аут перед новою людиною стає важким випробуванням, адже ти не знаєш, як на це відреагує твій новий знайомий.
Якщо ж проявів відкритої гомофобії немає, то це випливає зі звичайних життєвих ситуацій. Чому пара гетеросексуалів, що цілується на ескалаторі метро не викличе жодної реакції у перехожих, а я зі своїм хлопцем не можу собі цього дозволити? Також нам навряд чи вдасться пройтися вулицею, взявшись за руки, і не вислухати на свою адресу купу образ та незадоволення. Тому мій хлопець боїться проявляти свої почуття до мене в публічних місцях. Люди вважають нас ненормальними. Смішно, але багато хто навіть не відрізняє гомосексуалів від педофілів.
Дискримінація секс-меншин в Україні досить висока. Чомусь люди виступають проти дискримінації за расовою належністю, гендером, віком, а нетрадиційна сексуальна орієнтація залишається в стороні. Думаю, це пов’язано з нашою ментальністю. Можливо, проблема ховається в сексуальному вихованні українців, яке, в принципі, відсутнє взагалі. Суспільство має знати як про традиційні стосунки, так і нетрадиційні.
ЛГБТ — тема, на яку накладено вето в нашій країні. Про це не говорять на професійному рівні, тому українське населення вкрай необізнане в цьому. Як наслідок, спостерігається банальна нетолерантність та навіть гомофобія. Нам, як майбутньому європейському толерантному(!) суспільству слід серйозно над цим задуматися».
ІНТЕРВ’Ю З ПСИХОЛОГОМ
ЧОМУ ОДНІ ЛЮДИ СПОКІЙНО ПРОЙДУТЬ ПОВЗ ГОМОСЕКСУАЛЬНУ ПАРУ,
А ІНШІ ПРОЯВЛЯТЬ АГРЕСІЮ?
Подібні дії виражені внутрішнім страхом, а не гнівом, як це намагаються показати. Люди бояться того, чого не розуміють. І їм хочеться, щоб це прибрали з їхніх очей, начебто це щось вирішить. Ну, так здається людині. Тому що якщо людина нападає на когось, якщо ми звісно не маємо справу з прямою загрозою життю чи захисту себе, то це говорить про те, що вона перебуває не в дорослому стані – її винесло на психологічному рівні, вона впала у регресію, починає захищати якісь свої цінності і принципи, які не належать до реальної ситуації.
Навряд чи гомосексуальна пара, яка йде по вулиці, тримаючись за руки, завдає комусь реальної шкоди. Тобто зрозуміло, що це реакція з глибинного в несвідоме, в якому заточені заборони, страхи, якісь установки, які порушила ось ця картинка візуальна – як те, що два гея йдуть за ручки.
ЧОМУ ЛЮДИ ПОХИЛОГО ВІКУ ЧАСТО НАЛАШТОВАНІ ПРОТИ ГОМОСЕКСУАЛІЗМУ?
Люди старшого покоління прекрасно пам’ятають, що в Радянському Союзі була стаття, і людину могли кинути за грати через те, що вона або дійсно нетрадиційної орієнтації, або її звинуватити в цьому, хоча вона могла виявитися і традиційної орієнтації – ну, і посадити. Тобто, по суті, це захисна реакція, яка пов’язана з відгомонами минулого.
ЧИ МОЖЛИВО НАВ’ЯЗАТИ СЕКСУАЬНУ ОРІЄНТАЦІЮ?
Це забобони. Звідки беруться забобони? Через незнання. Тобто люди склали свою думку, припустимо, в їх форматі цінностей це неправильно, вони мають право на свій шаблон цінностей, і вони його трактують, тобто нав’язують. І ось це ось незнання ситуації : що таке гомосексуалізм, скільки їх представників на земній кулі, чому це трапляється, які за
цим можуть стояти фактори насправді: біологічні, психоемоційні. Але люди цього не знають, і не хочуть знати, і вважають, що нетрадиційна сексуальна орієнтація передається повітряно-крапельним шляхом. Це величезна помилка. Звичайно ж, цього не може статися.
Я щось не зустрічала, чесно кажучи, за все своє життя і практичне, і соціальне гомосексуала, якщо це не людина з глибоким психічним розладом, який нав’язував би свою орієнтацію. А навпаки зустрічала, коли людина заявляє відкрито про свою нетрадиційну орієнтацію, долаючи свої страхи – їй починають нав’язувати в досить грубій формі традиційну орієнтацію.
Щоб пояснити щось дитині, важливо знати це самому. Якщо людина знає відповідь про гомосексуалів тільки в стилі «це погано і жахливо», вона може, звичайно, висловити свою думку, але тільки тоді потрібно розуміти, що це не є сексуальне виховання. Тому що сексуальне виховання не ґрунтується на «погано і добре».
Тому тут йдеться про контакт з дитиною і про контакт з собою. Ви можете висловлювати свої думки, але говорити їх тільки так, що: «знаєш, існують такі люди, але я дотримуюся іншої орієнтації, і гомосексуальна орієнтація мене лякає або дивує, мені незрозуміло, чому це відбувається». Ось це буде чесна відповідь.
Для того, щоб знати більше, потрібно почитати доступну літературу і її вивчити.
Якщо раптом починаються якісь страхи в голові батьків, то краще піти до фахівця-сексолога і поговорити, щоб він допоміг відповісти на ось ці складні запитання.
Тобто це виключно через незнання самої ситуації. На жаль, люди не просто не знають, а люди не завжди хочуть знати. Дуже мало альтернативної, доступної, класної інформації. Людина просить довести, а доказових баз якихось чітких, аргументованих і доступних немає.
© журналіст: ОЛЕГ БУЛАХ
___________
Журнал МИ № 1 листопад – грудень 2018. Тема номера: МИ закохані
МИ — восьмеро молодих людей. Хтось із нас скоро вийде заміж, хтось кохає людину своєї статі, хтось
ненавидить відстані, а хтось годинами сидить у Badoo у пошуках свого щастя. У кожного з нас у руках наше
молоде життя. Ми поки не знаємо, як з ним поводитися. Давай будемо чесними з собою: зараз нас більш
за все турбують далеко не наступні вибори президента чи причини падіння курсу гривні. Нас турбує те, що
всередині нас. Поговоримо про це?
___________
