Підбиваємо підсумки року й грамотно ставимо цілі
Як підбивати підсумки року?
Частина I. Позитивні події
- Підбиваючи підсумки року, зосередьте увагу на собі.
- Запишіть усе, що відбулося з вами протягом цього року, і підкресліть зеленим олівцем або маркером.
- Вимкніть знецінення і складіть власний список досягнень, включаючи різні події з різних сфер життя.
Наприклад:
(саморозвиток) почала вивчати іноземну мову;
(краса і здоров’я) змінила зачіску;
(стосунки) сказала Стасику все, що про нього думаю…
(і так далі – по всіх сферах життя).
- Написали? А тепер прочитайте список уголос, щоб ваші вуха це почули. Покладіть руку на серце й прочитайте ще раз, привласнюючи собі власні успіхи. Зробіть це так, щоб усередині стало тепло, щоб ваш внутрішній дитина відчула це тепло.
- Поруч із кожною успішною дією напишіть свою якість.
Наприклад: почала вивчати мову – «у мене хороша пам’ять»; сказала все Стасику – «я смілива»; схудла на 15 кілограмів – «я струнка і цілеспрямована».
І на завершення проговоріть свої цінні якості, дивлячись на себе в дзеркало.
Частина II. Негативні події
У вашому списку можуть бути й негативні події – зірвані проєкти або конфлікти. Пам’ятайте: будь-який досвід – це ресурс.
Звичка карати себе за певні дії – це форма пасивної агресії. Покарали себе – і що далі? Світ недосконалий, і в цьому його привабливість.
Складіть список подій року зі знаком «мінус».
- Який досвід принесла вам та чи інша подія?
- Ви могли вплинути на неї чи це був форс-мажор (те, на що ви не мали впливу)?
- Що ви зробите наступного разу інакше? Як зможете подбати про себе, що або хто може допомогти не допустити подібних помилок?
Коли ми помиляємося, ми можемо або покарати себе, або запитати: «Добре, а чого я хочу замість цього наступного разу?»
Якщо ви вважаєте, що вам варто бути уважнішими – можливо, ви погано спали і саме тому припустилися помилки? Можливо, час переглянути режим дня або дозволяти собі відпочинок – хоча б 15 хвилин на те, щоб просто полежати. Саме в такому ключі варто переосмислювати власний досвід.
«Зірвався проєкт» – питання не в тому, хто винен, а чому це сталося і про що цей досвід вам говорить.
Прописуючи нові рішення, спробуйте відмовитися від слів «треба» і «повинен / повинна». Замість «я повинен / повинна» використовуйте: «я можу», «мені важливо», «я обираю».
Як визначити свої цілі?
Існує багато технік планування. Але спершу варто розібратися з поняттями. Є мрія – вона велика, мов хмарина. Вона дає внутрішнє відчуття, емоцію. Є бажання – це «хочу чогось», але без дій.
Ціль принципово відрізняється від обох цих понять.
Багато хто знає систему SMART (specific – конкретність, measurable – вимірюваність, attainable – досяжність, relevant – релевантність, time-bounded – обмеженість у часі).
Але є ще один критично важливий момент: ціль має мати чіткі межі в часі – від і до. Коли я починаю і коли завершую.
Часто ми плануємо ефемерно: «почну з 1 січня» або ставимо лише дату, коли хочемо отримати бажане. Наприклад, записуємо: «хочу велосипед 5 квітня» – і згадуємо про це 4-го. Так відбувається тому, що ми не прописуємо етапи – моменти, коли починаємо робити конкретні кроки. Ціль завжди має часові рамки: коли я починаю і коли досягаю результату.
Для реалізації цілі потрібні ресурси: фінанси, час, знання, уміння, навички, контакти. Також потрібні люди, які можуть допомогти.
Кожну ціль варто розкласти: зрозуміти, які ресурси і в якій кількості ви готові витрачати, і до кого можете звернутися по підтримку.
Обов’язково позначте «план Б» – що ви робитимете, якщо щось піде не за планом. І продумайте, як ви себе підтримаєте та заохотите, коли досягнете цілі.
Після такого глибокого аналізу багато цілей перетворяться на задачі. Ви побачите, які з них довгострокові, а які можна реалізувати вже зараз.
Приділіть плануванню 20% часу – і це вплине на 80% вашої ефективності.
Є перешкоди, які заважають нам не лише рухатися до цілей, а й узагалі планувати. Це форми пасивної поведінки:
- знецінення – коли ви кажете: «Це все занадто складно», знецінюючи себе і свої можливості;
- грандіозність – коли звучить: «Це у вас такі цілі, що їх можна розписати, а в мене – ОГО які»;
- ажитація – коли ви створюєте багато шуму й руху навколо себе, але нічого по суті не робите.
Цілі можна розставляти за пріоритетністю, орієнтуючись на такі маячки: досяжність, значущість, відчуття задоволення.
Як зрозуміти, де ваші цілі, а де нав’язані суспільною думкою?
Припустімо, ви записали 10 цілей на рік.
Наступний крок – випишіть свій список потреб. Ви їх знаєте? Якщо ні – подивіться у файлі, що я додам нижче
Поруч складіть список своїх цінностей – дружба, сім’я, здоров’я тощо. Якщо й тут виникає плутанина, скористайтеся готовими списками цінностей.
Тепер зіставте потреби, цінності та цілі.
Формат зіставлення: ціль – потреба – цінність.
Зверніть увагу на те, для якої з цілей ви взагалі не змогли підібрати пару? - Найімовірніше, саме ці цілі нав’язані суспільством або батьками.
Яка ціль викликала замішання, і вам не зрозуміло, яку саме потребу ви через неї хочете задовольнити? - Швидше за все, над цією ціллю варто подумати окремо – щонайменше для того, щоб бути чесними із собою 😉
Доповнення:
Взаємодія потреб і цінностей.
У суспільстві завжди змінюються стандарти – і краси, і успіху.
Головне пам'ятати, що найважливіший стандарт – залишатися людиною.
© Марія Фабричева














