Підбиваємо підсумки року й грамотно ставимо цілі

Підбиваємо підсумки року й грамотно ставимо цілі

Як підбивати підсумки року?


Частина I. Позитивні події

  1. Підбиваючи підсумки року, зосередьте увагу на собі.
  2. Запишіть усе, що відбулося з вами протягом цього року, і підкресліть зеленим олівцем або маркером.
  3. Вимкніть знецінення і складіть власний список досягнень, включаючи різні події з різних сфер життя.

Наприклад:
(саморозвиток) почала вивчати іноземну мову;
(краса і здоров’я) змінила зачіску;
(стосунки) сказала Стасику все, що про нього думаю…
(і так далі – по всіх сферах життя).

  1. Написали? А тепер прочитайте список уголос, щоб ваші вуха це почули. Покладіть руку на серце й прочитайте ще раз, привласнюючи собі власні успіхи. Зробіть це так, щоб усередині стало тепло, щоб ваш внутрішній дитина відчула це тепло.
  2. Поруч із кожною успішною дією напишіть свою якість.
    Наприклад: почала вивчати мову – «у мене хороша пам’ять»; сказала все Стасику – «я смілива»; схудла на 15 кілограмів – «я струнка і цілеспрямована».

І на завершення проговоріть свої цінні якості, дивлячись на себе в дзеркало.


Частина II. Негативні події

У вашому списку можуть бути й негативні події – зірвані проєкти або конфлікти. Пам’ятайте: будь-який досвід – це ресурс.

Звичка карати себе за певні дії – це форма пасивної агресії. Покарали себе – і що далі? Світ недосконалий, і в цьому його привабливість.

Складіть список подій року зі знаком «мінус».

  • Який досвід принесла вам та чи інша подія?
  • Ви могли вплинути на неї чи це був форс-мажор (те, на що ви не мали впливу)?
  • Що ви зробите наступного разу інакше? Як зможете подбати про себе, що або хто може допомогти не допустити подібних помилок?

Коли ми помиляємося, ми можемо або покарати себе, або запитати: «Добре, а чого я хочу замість цього наступного разу?»

Якщо ви вважаєте, що вам варто бути уважнішими – можливо, ви погано спали і саме тому припустилися помилки? Можливо, час переглянути режим дня або дозволяти собі відпочинок – хоча б 15 хвилин на те, щоб просто полежати. Саме в такому ключі варто переосмислювати власний досвід.

«Зірвався проєкт» – питання не в тому, хто винен, а чому це сталося і про що цей досвід вам говорить.

Прописуючи нові рішення, спробуйте відмовитися від слів «треба» і «повинен / повинна». Замість «я повинен / повинна» використовуйте: «я можу», «мені важливо», «я обираю».


Як визначити свої цілі?

Існує багато технік планування. Але спершу варто розібратися з поняттями.  Є мрія – вона велика, мов хмарина. Вона дає внутрішнє відчуття, емоцію. Є бажання – це «хочу чогось», але без дій.

Ціль принципово відрізняється від обох цих понять.

Багато хто знає систему SMART (specific – конкретність, measurable – вимірюваність, attainable – досяжність, relevant – релевантність, time-bounded – обмеженість у часі).
Але є ще один критично важливий момент: ціль має мати чіткі межі в часі – від і до. Коли я починаю і коли завершую.

Часто ми плануємо ефемерно: «почну з 1 січня» або ставимо лише дату, коли хочемо отримати бажане. Наприклад, записуємо: «хочу велосипед 5 квітня» – і згадуємо про це 4-го. Так відбувається тому, що ми не прописуємо етапи – моменти, коли починаємо робити конкретні кроки. Ціль завжди має часові рамки: коли я починаю і коли досягаю результату.

Для реалізації цілі потрібні ресурси: фінанси, час, знання, уміння, навички, контакти. Також потрібні люди, які можуть допомогти.

Кожну ціль варто розкласти: зрозуміти, які ресурси і в якій кількості ви готові витрачати, і до кого можете звернутися по підтримку.

Обов’язково позначте «план Б» – що ви робитимете, якщо щось піде не за планом. І продумайте, як ви себе підтримаєте та заохотите, коли досягнете цілі.

Після такого глибокого аналізу багато цілей перетворяться на задачі. Ви побачите, які з них довгострокові, а які можна реалізувати вже зараз.

Приділіть плануванню 20% часу – і це вплине на 80% вашої ефективності.

Є перешкоди, які заважають нам не лише рухатися до цілей, а й узагалі планувати. Це форми пасивної поведінки:

  • знецінення – коли ви кажете: «Це все занадто складно», знецінюючи себе і свої можливості;
  • грандіозність – коли звучить: «Це у вас такі цілі, що їх можна розписати, а в мене – ОГО які»;
  • ажитація – коли ви створюєте багато шуму й руху навколо себе, але нічого по суті не робите.

Цілі можна розставляти за пріоритетністю, орієнтуючись на такі маячкидосяжність, значущість, відчуття задоволення.

Як зрозуміти, де ваші цілі, а де нав’язані суспільною думкою?

Припустімо, ви записали 10 цілей на рік.

Наступний крок – випишіть свій список потреб. Ви їх знаєте? Якщо ні – подивіться у файлі, що я додам нижче

Поруч складіть список своїх цінностей – дружба, сім’я, здоров’я тощо. Якщо й тут виникає плутанина, скористайтеся готовими списками цінностей.


📎 Генезис потреб і ціннісні орієнтації
PDF для роботи з потребами, цінностями та власними цілями


⬇ Завантажити PDF


Тепер зіставте потреби, цінності та цілі.

Формат зіставлення: ціль – потреба – цінність.

Зверніть увагу на те, для якої з цілей ви взагалі не змогли підібрати пару? - Найімовірніше, саме ці цілі нав’язані суспільством або батьками.

Яка ціль викликала замішання, і вам не зрозуміло, яку саме потребу ви через неї хочете задовольнити? - Швидше за все, над цією ціллю варто подумати окремо – щонайменше для того, щоб бути чесними із собою 😉

Доповнення:
Взаємодія потреб і цінностей.

📎 Взаємодія потреб та цінностей
PDF-файл із таблицею та поясненнями для роботи з потребами, цінностями й цілями.


⬇ Завантажити PDF





У суспільстві завжди змінюються стандарти – і краси, і успіху.

Головне пам'ятати, що найважливіший стандарт – залишатися людиною.

© Марія Фабричева

Коментарі до цієї публікації закриті.
" data-path="https://fabricheva.com.ua/wp-content/themes/mentalpress/share42/">