Так що ж таке сексизм і боротьба з ним? / © apnews.com.ua
Сексизм — це шаблон, який видає неконтрольоване мислення і який є ознакою незрілої особистості
Психотерапевт пояснила, що сексизм, ейджизм та інше із закінченням на «изм» — це стереотипи, які сформувалися дуже давно, і протягом багатьох років ці шаблони щільно вкоренилися у свідомості людей настільки, що вже сьогодні ніхто їх особливо не перевіряє і не задається питанням: а чи так воно є?
«Людина, яка використовує ті чи інші шаблони, в які входить і сексизм в тому числі, використовує так зване швидке мислення. Виглядає це так: «О жінка! Вона може/не може, повинна/не повинна або «О, чоловік! Він зобов’язаний, повинен» і так далі. Автоматичне мислення не дає нам можливості для раціоналізації і аналізу перевірки реальності, але воно настільки зручне, що в основному люди його тільки й використовують. А називати людей, які використовують тільки автоматичне мислення і не хочуть при цьому постаратися задуматися, «носіями дорослого мислення» я не можу. Хибні уявлення заважають, шаблони, стереотипи — це контамінація, тобто «засмічення» дорослого, а значить — це заважає адекватно бачити реальність», — зазначила експерт.
Боротьба з сексизмом — це як?
Тепер що стосується боротьби. Як зазначає експерт, вона теж іноді буває ірраціональною. Марія Фабрічева вкотре наголосила, що намагається обходити стороною саме слово «боротьба» і вважає за краще сам процес «боротьби з шаблонами» називати «корекцією мислення» або «корекцією поведінки».
«Тут ситуація така, що ідея «боротьби з сексизмом» — класна, але буває, що «виконання не дуже». Дуже часто так буває, що в будь-якій боротьбі зі стереотипами за дуже класними посланнями і ідеями, завданнями, цілями і цінностями стоїть «попсовость» і «дитячість», безжалісний і нещадний бунт, а на зміну здоровому глузду приходить якесь дике знецінення», — пояснила психолог.
І зазначила, що внаслідок некоректної «боротьби», шаблон накладається на шаблон, і люди, які діють згідно зі стереотипами, бачачи той чи інший неграмотно збудований процес боротьби проти сексизму (або чого б то не було), показують пальцями і кажуть: «ну ось, подивіться, це те, про що я говорив!».
«Чому так відбувається? Тому що у кожного є свій шаблон і своя рамка світогляду, і, так уже влаштована людина, вона буде все підтягувати під цей шаблон. І чим більш трешовим він побачить приклад боротьби проти свого шаблону, тим більше він викрутить це на благо підкріплення свого світогляду. Як би плутано і заморочено це не звучало, але це факт», — сказала Фабрічева.
І навела приклад. Якщо людина вважає, що людям певної національності довіряти не можна, і вона побачить якесь висміювання або шарж на цю тему, який теж в свою чергу буде показувати людину цієї національності в вигляді шахрая або хитрої лисички, вона не сприйме це як шарж або карикатуру, а сприйме це як щось страшне і буде тикати пальцями і говорити: «подивіться, який жах він зробив».
«Суспільство потребує розвитку і психологічної допомоги, суспільство потребує підвищення рівня освіти та пропаганди доступності знань, новинок і так далі. Але якщо це робити агресивно і попсово — це не спрацює, це буде тільки зміцнювати сформовані тисячоліттями шаблони. А з іншого боку, це буде ще і знецінювати тих, хто щось робить, щоб ситуація дійсно змінилася. Тому що коли ми бачимо якийсь ну геть «пекельний шарж», який подають як добру справу і боротьбу з чимось поганим, це знецінює працю і цінності тих людей, які по крупинці, крок за кроком намагаються змінювати світогляд досить великої і різнопланової спільноти людей», — уточнила психотерапевт.
Так що ж таке сексизм і боротьба з ним?
Це та ж боротьба за рівність. За можливість бути самим собою, не дивлячись ні на що. При цьому Фабрічева зазначила, що бути на рівних і бути собою — «це не про те, щоб хтось при цьому був козлом, какашкою, дурепою і так далі».
«Рівність — це взаємоповага. Це прирівнюєтьс до розуміння того, що я обираю свою діяльність в міру своїх можливостей, якостей і інтересів, а не в міру того, як соціум бачить мій гендер і те, що я відповідно до свого гендеру повинна робити», — зазначила психотерапевт.
І наголосила, що для цього необхідно час, повагу, «вдих-видих» і поступові пояснення, які чимось схожі на те, як батько пояснює дитині, чому не можна лізти в розетку.
«І тут пояснювати теж можна по-різному. Можна сказати: «Не лізь! Чому? Тому що не можна!». Але це не відповідь, і дитина завтра ж полізе в цю ж розетку, тільки вже зі спицями. Їй потрібно пояснити, що це, чому туди не можна, можна обережно показати безпечний досвід. І точно так само працює з будь-корекцією чого б то не було. Зрозуміло, що чим давніша омана, тим складніше її коригувати.
Боротьба з сексизмом за допомогою сексизму
Виходячи з усього написаного вище, можна зробити висновок, що суспільство часто використовує в «боротьбі проти сексизму» той же сексизм. І Олександра Клітіна — не виняток.
Її фраза: «Вони думають, що якщо у них в штанях щось є, то цього досить для успіху, і можна ображати жінок. Але жінки в сто разів розумніші і чесніші, ніж ви», — це зворотній сексизм. Принаймні, так вважають експерти в області психології і психотерапії.
На думку фахівців, саме відео не могло залишитися непоміченим не тому, що на ньому була дівчина у відвертому вбранні:
«Зараз такі сукні — тренд сезону і ними нікого не здивуєш. Справа в зміщенні акцентів з важливої і болючої теми, і я зараз не тільки про сексизм, я ще і про корупцію. І виходить такий подвійний удар від «Жан-Клода Ван Дама в купальнику». Тут ми бачимо, як одним махом знецінилися дві болючі теми: сексизм і повага між гендером і тема корупції», — пояснила психотерапевт.