Розмова про сімейні моделі — як ми їх засвоюємо і чи треба їх ламати / hromadske.radio

Розмова про сімейні моделі — як ми їх засвоюємо і чи треба їх ламати / hromadske.radio

«Психотерапія — не про те, щоб зробити батьків винними, а про те, щоб зрозуміти, що ми дорослі » — Марія Фабричева

https://hromadske.radio/podcasts/40-novi-20/psykhoterapiia-ne-pro-te-shchob-zrobyty-bat-kiv-vynnymy-a-pro-te-shchob-zrozumity-shcho-my-dorosli-mariia-fabrycheva

#40нові20 

  • Гостя: Марія Фабричева

Що таке життєвий сценарій?

Марія Фабричева:

Життєвий сценарій складається із 3 компонентів — чому нас навчили батьки, чому нас навчило суспільство і наші ранні дитячі чи юнацькі рішення, які ми приймали, дивлячись на батьків та суспільство. Кажуть, що «у стосунків обличчя матері, а в успіху обличчя батька». Ця модель працює і пов’язана з патріархальною системою виховання. Мабуть, у наступних поколінь щось зміниться. Коли дитина народжується, то перші 3-4 роки вона знаходиться більше з мамою, ніж з татом. Від матері йде та сама безумовна любов, прийняття і так далі.

Далі дитина росте, дивиться на стосунки батьків і тут головне.  Батьки одного гендеру з нами вчать, що і як робити, а іншого — як з цим бути. Моделі стосунків ми переймаємо від мами. Якщо я дівчинка  і дивлюся на маму, як бути жінкою, складаються відносини з чоловіками, безпечно це чи ні, як себе поводити, що казати, щоб тебе любили. Коли я дивлюсь на батька, я бачу як він реагує і приймаю своє рішення — «Яка класна у мами модель стосунків, теж так хочу і буду так робити». Якщо ж модель стосунків не класна, то тут є два варіанти виходу. Перший — ​«Що ж робити, привіт карма». Тобто я переймаю і безумовно починаю робити так само. Другий  — я вирішую, що я розумніша і в мене так не буде. Наша підсвідомість – — хитра річ, є такий фокус, як перенос. Тобто коли я маю якийсь досвід, я переношу цей свій досвід на увесь інший світ.

Вправа для розуміння, як працює перенос

Робимо табличку з чотирма рядками.

  • У  першому пункті напишіть три якості, які подобались вам, коли ви були дитиною чи підлітком у ваших батьках.
  • У другому пункті напишіть три-чотири якості, які не подобались вам у ваших батьках.
  • У третьому пункті продовжіть речення —  «Коли я була дитиною або підлітком, я понад усе хотіла або хотів, щоб батьки мені дали …». Тут більше пишіть про емоції, а якщо ви напишете «велосипед», то подумайте про що цей «велосипед», щоб ви робили й відчували, якби він у вас був.
  • У четвертому пункті продовжіть речення —  «Коли я була дитиною або підлітком, я дуже часто відчувала такі негативні емоції, як …».

Далі потрібно відповісти на питання:

Мені сьогодні цікаві люди, у яких я бачу якості, які прописані у пункті 1.

Іноді я дуже боюся, що ці люди почнуть проявляти ті якості, які написані у пункті 2.

Понад усе мені б хотілося, щоб мій партнер дав мені те, що написано у пункті 3.

Якщо  цього не отримаю, то я відчуваю себе так, як написано у пункті 4.

Це магія переносу. Так, іноді буває щось інакше, але у більшості випадків це так.

Що робити з переносом?

Перші 2 пункти попередньої вправи потрібно об’єднати. Це показує, що у кожного з нас є хороші якості й не дуже. Далі потрібно зазирнути глибше і згадати, що ви робили, коли вам було добре і що робили, коли було погано. Чи була можливість поговорити з батьками про те, що вам не подобалося у їхньому ставленні або поведінці? Дивимось на це знов працюємо з переносом, як ми поводимо себе зі своїм партнером.

Наступний крок — визнати, що ваш партнер це не ваша батьківська родина. Це інша людина, а значить ви можете розробити іншу стратегію поведінки,  коли партнер поводився як ваш батько чи мама. Ми дивимось, що ми робимо, як ми реагуємо. Це і є прерогатива дорослої нашої частини — проаналізувати й взяти під контроль або змінити типову сценарну стратегію. Ми аналізуємо, прописуємо план і тренуємось. Наші стратегії змінюються тільки тоді, коли ми пробуємо робити нові кроки. Тільки наші дії обумовлюють народження нових нейронних зв’язків, не думки.

Про образи на батьків

Це дуже велика помилка — йти й говорити про це з батьками. Потрібно згадати, скільки вам зараз років і зрозуміти, що те, як ми сприймали щось у дитинстві, не є таким на 100%. Ми не бачили цю ситуацію цілком, ми бачили її як дитина, аналізували як дитина. Це більше про нас. Це не наші батьки у цілому. Коли я працюю з клієнтами, я працюю із їхньою пам’яттю, їх фантазіями, домислами, ранніми рішеннями. Я не знаю, яким був їх батько. Звичайно ж бувають страшні історії з насильством і так далі, але зазвичай ми працюємо з банальним життєвим сценарієм.

Потрібно взяти папір, ручку і написати лист своїм батькам, де виписуємо свої емоції по пунктах — за що ви сердитесь, чому вам сумно, страшно. Стараємось вийти у радість або у прийняття — «Я розумію, що у вас могли бути причини так поводитись, але мені це не подобалось». Ми робимо цю вправу перш за все для себе, щоб витягти з себе ці колючки, але не для того, щоб надіслати цей лист своєму батьку чи матері.

Вправа «Мої батьки навчили мене»

Клієнт обирає стільці, каже, де «сидить» її батько, матір, бабуся. Далі людина сама сідає на той чи інший стілець і каже — «Я мама Маші, я навчила її…». Диво – коли людина сідає, вмикається оця емоційна пам’ять, і ми бачимо що так, може мама десь помилялась, щось робила неправильно, але при цьому всьому вона ще й навчила мене, наприклад, творчості, бути чесними, доглядати за собою. Коли виписуємо оці колючки, нам стає краще, ми починаємо дихати й бачити реальність, що у нас є багато чого гарного, доброго і світлого, що дісталось від батьків.

Про психотерапію і відносини з батьками

Часто кажуть, що психотерапія це про те, щоб зробити батьків у чомусь винними, але це не так. Наші батьки дали нам те, що вміли і як вміли. Психотерапія про те, щоб зрозуміти, що ми достатньо дорослі, щоб не слухати батьків, мати власну думку і дивитися на світ і на себе через те, що ви робите сьогодні, в чому ваша відповідальність.


Повністю розмову слухайте на сайті 

https://hromadske.radio/podcasts/40-novi-20/psykhoterapiia-ne-pro-te-shchob-zrobyty-bat-kiv-vynnymy-a-pro-te-shchob-zrozumity-shcho-my-dorosli-mariia-fabrycheva

або у доданому аудіофайлі 

 


Читайте також: 

Люди часто використовують скандали, щоб не бути по-справжньому близькими — психотерапевтка про токсичні стосунки

Comments for this post are closed.
" data-path="https://fabricheva.com.ua/wp-content/themes/mentalpress/share42/">

ПЛАН Б: забота о себе в стрессовой ситуации

"как я могу о себе позаботиться в случае если, ощущаю приступ паники , деструктивного поведения или проживаю стресс..."

про Самоценность / психолог Мария Фабричева ©playlist XII

27 видео-уроков о том, как выстроить отношения с собой, понять свои ценности, потребности, как перестать обесценивать себя и других, научиться …

Марія Фабрічева: "Багато історій крутих жінок починаються зі слів «від мене пішов чоловік» / 40 нові 20

У #40нові20 - психотерапевтка Марія Фабричева: говоримо про зраду, про контракти для людей у стосунках, і про життя після зради.