МАНІФЕСТ

МАНІФЕСТ

Психологічна автономія є ключовою метою психотерапії у методі Транзактного Аналізу.

Автономія включає здатність бути близьким, спонтанним і усвідомленим. При цьому психологічна автономія неможлива, якщо порушені особисті межі, якщо йде пряма загроза життю, цінностям, мотивам, коли немає почуття захищеності, а є лише біль, страх і насильство.

Саме за своє право бути автономними (фізично та психологічно), за своє право ідентичності, за свою свободу і за свої межі – бореться народ України; бореться на полі бою, виявляючи безпрецедентну мужність і героїзм, бореться в тилу, бореться шляхом волонтерства, а також шляхом надання психологічної підтримки як цивільному населенню у тилу, так і військовим, які перебувають на передовій.

Народ України – це народ суверенної держави, у межі якої варварським методом 24 лютого 2022, вдруге* вторглись війська Російської Федерації.

*зазначу, перше вторгнення на територію України, під час якого РФ вдалося анексувати частину територій України, відбулося  вісім років тому (у 2014)

  • анексія – насильницьке приєднання однією державою частини (або всієї) території іншої держави або нації в односторонньому порядку (зафіксуємось на слові насильницьке)

Крім того, протягом зазначеного періоду (8 років) політичне керівництво РФ використало пропагандистські методи впливу (в т.ч. і в ЗМІ), психологічні прийоми, що включають маніпуляції, газлайтинг та перевизначення, з метою спотворити історію Українського народу, знищити багатий культурний фонд та пред’явити націю, що проживає на території сучасної України, наш політичний, ціннісний та моральний уклад у максимально викривленому, спотвореному світлі.

З іншого боку, ці ж методи пропаганди, інформаційного та психологічного впливу, використовувались і продовжують використовуватися владою РФ за для того, щоб виправдати свої дії, спрямовані як на порушення цілісності та захоплення територій суверенної держави, якою Україна є з 24 серпня 1991 року (у рамках визнаних на це період географічних та політичних кордонів). Також варто зазначити, що віроломними діями з боку РФ було порушено і Будапештський меморандум (1991 року), який гарантує безпеку та цілісність України в обмін на приєднання до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Філософія Транзактного аналізу говорить нам про те, що «всі люди ОК, не ОК може бути поведінка».

Зараз в Україні, ось уже третій місяць триває друга повномасштабна війна, за якою люди з різних країн спостерігають маже у прямому ефірі – безпрецедентний новий досвід для всіх мешканців світу. Протягом кількох хвилин ми отримуємо новини про те, як гине мирне населення, як після авіаударів та ракетних обстрілів гинуть діти, як руйнуються будинки жителів мирних міст, як ґвалтують жінок, знущаються з людей похилого віку. Сьогодні ми не можемо вдати, що не бачимо новин, не маємо доступу до інформації та/або не можемо перевірити її на різних джерелах (в т.ч. і за допомогою VPN)

Чи можна агресивну поведінку назвати ОКейною? — Упевнена, що ні.

Безліч фактів що до дій з боку російської армії вже кваліфіковано як військові злочини, що є порушенням Женевської Конвенції та протоколів, що встановлюють міжнародно-правові стандарти гуманного звернення під час війни, а також порушенням Європейської конвенція про захист прав людини та основних свобод.

Зокрема:

  • ніхто не повинен піддаватися ні тортурам, ні нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню (стаття 3 / Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод)
  • жінки потребують особливого захисту від будь-якого зазіхання на їхню честь, і, зокрема, захисту від зґвалтування, примушування до проституції чи будь-якої іншої форми посягання на їхню моральність (стаття 27 / Женевська конвенція (iv) про захист цивільного населення під час війни)
  • колективні покарання, так само як і будь-які залякування чи терор, забороняються. пограбування забороняються (стаття 33 / Женевська конвенція (iv) про захист цивільного населення під час війни)

Чи можемо ми гуманізувати якусь з форму насильства: тортури, зґвалтування, вбивство цивільного населення (як у мірні часи, так і під час війни)? – риторичне питання, але я відповім – ні, не можемо.

На даний момент зібрані дані та незаперечні підтвердження численних порушень з боку політичного та військового керівництва РФ, передаються на розглядання до  Міжнародного кримінального суду в Гаазі, де (я вірю) незабаром буде висловлено вирок, який не тільки підтвердить безліч військових та політичних злочинів, скоєних з боку РФ проти народу України а й буде встановлена міра покарання —  і для тих, хто віддавав злочинні прикази, і для тих, хто їх виконував  

На сьогодні кілька країн (Україна, Литва, Естонія, Канада, Чехія) вже кваліфікували накази політичного керівництва та дії з боку військових РФ в Україні як геноцид українського народу.

Чи може геноцид бути ОКейною поведінкою? – впевнена, що ні

Я розумію, що до певного моменту можна бути патріотом своєї країни, можна помилятися, можна не знати, можна навіть повірити, наприклад, що це не повномасштабна війна, а «спец операція».

Однак — після оприлюднення фактів трагедії в Бучі, Ірпені, Гостомелі, після трагедії та практично знищення міста Маріуполь, після регулярних бомбардувань Харкова, Києва, Одеси, Дніпра, Ніколаєва, Херсона (та інших міст), після жахливої ​​статистики загиблих серед мирного населення в Україні, після фатів знищення інфраструктури міст, після того, як тисячі людей були змушені покинути свою батьківщину, а багато хто втратив можливість повернутися додому через те, що їхні домівки було зруйновані ракетними ударами здійсненими з боку військ РФ  — неможливо бути нейтральним, неможливо продовжувати говорити, що «не все так однозначно», неможливо використовувати пропагандистські слогани та маніпуляції.

Чи може бути війна – ОКейною? Одностайно ні.

Чи можна виправдовувати вторгнення і спробу захоплення території суверенної держави, чи можна зберігати нейтралітет, коли йдеться про вбивство і терор стосовно жителів іншої країни, чи можна спекулювати даними та виправдовувати агресію та насильство, вдаючись до спотворення фатів, ігноруючи незаперечні докази, вдаючись до віктимблеймінгу чи закликаючи терпіти терор і підкорятися тому, хто хоче позбавити тебе права бути вільним, автономним, зберегти свою ідентичність та межі?

Чи можна бути нейтральним до порушення основних норм, протоколів і конвенцій, покликаних захищати права і свободи кожної людини, яка живе на планеті Земля? І як невтручання та підтримання агресивної ідеології, спрямованої на геноцид та руйнування, може поєднуватися з філософією Транзактного Аналізу та етичними нормами психотерапії?

 Я ще маю надію, що отримаю відповіді на ці (риторичні) питання не тільки від себе, та деяких моїх колег, а  й з боку професійних інституцій та асоціацій, і що у найближчі часи будуть внесені зміни у Етичні Кодекси, які базуються на перелічених вище конвенціях та протоколах.

На мою думку, це важливо зробити, за для того, щоб у представників психологічного та психотерапевтичного сектору не виникало домислів та різночитань, і нарешті сформулювалось та кристалізувалось на особистому та професійному рівні розуміння гуманістичного використання методів психологічного впливу, поняття етики і нульова толерантність до насильства, будь то побутового, будь то сексуального, будь то спроб насильницького приєднання території, тероризму чи геноциду.

Інакше, ми й наділі будемо мати справу зі спрутом під назвою «культура насильства», що довгий час вважалося нормою, та (нажаль) все ще пронизує різні рівні та сфери соціальної, політичної, юридичної, культурної, психологічної (та іншої) взаємодії та  характеризується подвійними стандартами, вправним володінням прийомами зміщення акцентів з реальної відповідальності з боку агресора, спробами гуманізації злочинів, підґрунтя яких не що інше як нездорове втілення потреб у владі та контролі, змаганням у кількості жертв та інших наративах, що відповідають «скрепам» тоталітарного режиму

 Наприкінці хочу подякувати своїм колегам та представникам іноземних асоціацій за підтримку української нації  та висловлення своєї чіткої особистої та професійної позиції стосовно Російської агресії проти суверенності України

з повагою, М. Фабрічева , психотерапевтка

Comments for this post are closed.
" data-path="https://fabricheva.com.ua/wp-content/themes/mentalpress/share42/">

ПЛАН Б: забота о себе в стрессовой ситуации

"как я могу о себе позаботиться в случае если, ощущаю приступ паники , деструктивного поведения или проживаю стресс..."

про Самоцінність / психолог Марія Фабрічева ©playlist XII

27 відео-уроків про те, як вибудувати відносини з собою, зрозуміти свої цінності, потреби, як перестати знецінювати себе та інших, навчитися …

Марія Фабрічева: "Багато історій крутих жінок починаються зі слів «від мене пішов чоловік» / 40 нові 20

У #40нові20 - психотерапевтка Марія Фабричева: говоримо про зраду, про контракти для людей у стосунках, і про життя після зради.