авторські казки життєвий сценарій Новини Статті redesign • vlogmfabricheva • Відверті історії на заборонені теми • гендерна психологія • давай знімемо кіно • Життєві запитання • Марія Фабрічева • психологія стосунків • сімейна психологія • СТОП_насильство 09.10.2019 By Мария Фабричева 0 Comments

Давай знімемо кіно I

Давайте знімемо фільм, де головною героїнею буде жінка, яка виховує дитину самостійно. Вона розлучилася з чоловіком і/або довгий час переживала ситуацію насильства, як зі сторони чоловіка, так і в своїй батьківській родині. Це стало причиною її болючого вибору партнера.

Вона щиро прагне, щоб її син виріс іншим, і докладає всіх зусиль, щоб захистити його від негативних переживань. Часто бере на себе відповідальність за проступки дитини. Йому (сину) багато що сходить з рук, ймовірно, через те, що чіткі межі та правила в їхніх стосунках не окреслені; жінка не хоче застосовувати насильство щодо дитини, а як інакше виховувати – просто не знає.

Вірніше, не має змоги знати: нестача часу, робота та безперервний пошук коштів, щоб одягнути, взути і нагодувати дитину – більш актуальні питання, ніж консультація у психолога або у соціальних службах. Такі реалії – тут і зараз.

Можливо, її обтяжує відчуття провини стосовно дитини, адже суспільство втручається, шепочучи: «Тут щось не так». Вона не може і не хоче пояснювати, чому її шлюб розпався, і коротко зітхає: «Не склалися стосунки».

Іноді в неї можуть траплятися зриви, і вона може крикнути на дитину, але потім все більше відчуває провину і намагається задобрити її: прощає, дозволяє…

Її син зростає, формується, приймає свої власні (сценарні) рішення і раптом усвідомлює, що його вторинна вигода в стосунках з матір’ю полягає в тому, що він може тиснути на її комплекс провини та отримувати все, що хоче. Його потреби зростають, а заробляти гроші він не хоче і не може. Напевно, у нього сформувалася така чи інша залежність, і ось, син щоденно погрожує матері: він може вигнати її з дому, поховати за плінтусом, якщо вона не зробить чогось для нього, не замовкне або не припинить голосити… не дістане те, що він бажає…

Що скаже суспільство? /Типові шаблони й антитези до них/

👉 Сама винна, що такого виростила.
▫️ Ні, вона дала найкраще, на що була здатна. Його залежність і безконтрольна поведінка – це 50% його вибору. «Його залежність – це його вибір».

👉 Треба було бути суворішою.
▫️ Ні, вона не знала, як бути суворішою. Вона хотіла подарувати йому ту любов, якої у неї самої ніколи не було.

👉 Треба було вигнати (позбавити грошей, не утримувати, не прощати).
▫️ Ні, вона не могла піти на таке, адже для неї вчинити так з власною дитиною – це гірше за смерть. Хіба вона може зрадити так, як зраджували її в дитинстві?

👉 Ми знаємо цих старих, вони ще ті зануди (кого завгодно доведуть).
▫️ Ні, ви не знаєте їх, бо ще не досягли цього віку. Літні люди бурчать лише для того, щоб почуватися важливими, потрібними та рятуватися від самотності.

👉 Насильство породжує насильство.
▫️ На жаль, так і є. Однак доросла людина може ухвалювати свої рішення. Навіть вийшовши з атмосфери батьківського насильства, вона може обрати для себе бути тираном або навчитися жити інакше. Вона може залишитися мстити матері «за своє щасливе дитинство» або знайти в собі силу та мудрість, щоб пробачити і піти в своє доросле життя.

PS
Щоночі, у своїй материнській молитві, вона повторює: