Тести з Транзактного Аналізу
Базові тести з Трансакційного аналізу з автоматичним підрахунком результатів доступні за посиланням
Пройти базові тести Трансакційного аналізу
🧠 Тести з транзактного аналізу
Транзактний аналіз дає змогу краще пізнати себе, усвідомити свої життєві стратегії та точки напруги у спілкуванні. Нижче — добірка авторитетних тестів, які допоможуть вам:
- 📍 проаналізувати свою структуру особистості (дитина–дорослий–батько);
- 📍 скласти его-граму (графічний портрет ваших его-станів);
- 📍 виявити характерний для вас стиль поведінки у стресі й повсякденності;
- 📍 визначити ведучий драйвер, який керує вашим несвідомим «треба»;
- 📍 дізнатися більше про вашу особистісну адаптацію: способи захисту, близькості, прийняття.
Побудова структурної егограми
Тест на співвідношення Батька, Дорослого і Дитини в структурі особистості
Модель его-станів або РВД - ключова модель структури особистості в Транзактному Аналізі.
Суть моделі его-станів полягає в тому, що вона дає змогу встановлювати надійний зв'язок між поведінкою, думками та почуттями.
- Якщо людина показує послідовний поведінковий набір, що характеризують її Дитину, то можна з упевненістю припустити, що вона також програє переживання і почуття зі свого дитинства.
- Якщо вона змінює свою поведінку на властиву її Дорослому, то ми можемо припустити, що її думки та почуття є думками та почуттями дорослої людини, яка реагує на «тут і тепер».
- Якщо вона показує поведінки, які скопіювала у своїх батьків, то буде внутрішньо програвати думки та почуття, які також запозичила в них, тим самим проявляючи свій Батьківський его-стан
Побудова функціональної егограми
Цей тест познайомить вас із функціональною моделлю его-станів
Передбачається, що кожна людина може використовувати ті чи інші функції кожного его-стану
функції его-стану Батько:
- Контролюючий (такий, що виховує) Батько
- Турботливий (опікун) Батько (Батько, що опікується)
функції его-стану Дорослий
- структура, реальність, усвідомленість
функції его-стану Дитина (Дитя):
- Адаптивна (слухняна) або Бунтуюча (норовлива) Дитина
- Вільна (природна) Дитина
Визначення провідного драйвера
аналіз драйверної поведінки, 25 запитань
Часом ми несвідомо діємо відповідно до певного стереотипу.
Виникає відчуття, що нами «рухає» заданий стиль, що в нас немає іншого вибору та іншого шляху для досягнення мети.
Такі стилі часто називають «драйверами » (від англ. - рухати, приводити в рух).
В однієї людини можливе поєднання двох-трьох драйверів, але найчастіше в поведінці виражений один провідний драйвер.
Усвідомлення власного драйвера, з притаманними йому сильними і слабкими сторонами, допомагає нам зіставити свою поведінку з поведінкою нашого опонента і відкрити для себе нові можливості для ефективної взаємодії.
Розширений тест - Визначення провідного драйвера
аналіз драйверної поведінки, 60 запитань
теорія сценарних драйверів - модель у трансактному аналізі, вперше описана Тайбі Келером 1974 року в статті «Мінісценарій» («The Miniscript»).
Теорія базується на виокремленні п'яти домінантних контрзаповідей - батьківських послань, які прямо чи опосередковано чує дитина та сприймає як керівництво для того, щоб почуватися гаразд, отримувати схвалення чи уникати покарання; саме ці послання формують так звані драйвери, що суттєво впливають на поведінковий сценарій.
виокремлюють 5 основних сценарних драйверів: «Будь кращим!», «Будь сильним!», «Старайся!», «Радуй інших!», «Поспішай!».
Згідно з теорією, усі люди мають у своїх контрсценаріях ці п'ять послань, хоча й у різній пропорції
Опитувальник особистісних адаптацій Джойнса
ще одна теорія і модель у транзактному аналізі - Особистісні адаптації
- це стиль почуттів, думок і поведінки, що розвинувся внаслідок вродженої схильності та раннього дитячого досвіду.
Розділяють три адаптації виживання і три адаптації для схвалення
Знання різних особистісних адаптацій може допомогти Вам краще зрозуміти себе та інших.
Ця теорія говорить про те, що необхідно розвинути в собі, для успішного просування в житті та як спілкуватися з близькими людьми, які діють з огляду на негативні аспекти своєї адаптації, що потрібно робити, замість того, щоб сваритися.
Більшості з нас, насправді, притаманне поєднання цих адаптацій, іноді деяких аспектів їх усіх. У цих стилях життя немає нічого патологічного. Кожна адаптація, як і її назва, має позитивні та негативні властивості.
У кожної людини щонайменше одна адаптація для виживання й одна адаптація для схвалення виражені яскравіше за інші
Визначення типу поведінки у звичайному житті
Побудова егограми Дюссея на підставі модифікованого опитувальника Джонгварда, 44 запитання
Вам пропонується кілька тверджень, що стосуються Вашої поведінки в повсякденному житті.
Дайте відповідь, як часто Ви так чините або відчуваєте, обравши відповідний варіант відповіді.
Тут не може бути «поганих» і «хороших» відповідей, це Ваш власний погляд на те, яким Ви є на сьогоднішній день.
Шкала Приписів
Copyright: Pearl Drego, 1983
цей тест допоможе вам визначити, які саме приписи складені у ваш сценарний план життя
У теорії сценарію життя є поняття сценарних послань. Вони можуть передаватися вербально, невербально або і тим, і іншим способом одночасно. Причому в будь-якому разі вони можуть містити елементи копіювання. Вербальні послання можуть формуватися у формі наказів або оцінок (оціночних визначень).
До того, як дитина починає говорити, вона інтерпретує послання інших людей у формі невербальних сигналів, коли дитина починає розуміти мову, невербальні комунікації продовжують залишатися важливим компонентом сценарних послань.
- Вербальні сценарні послання можуть передаватися у формі прямих вказівок (наказів): "Не заважай мені! Роби, що тобі кажуть! Швидше! Не вередуй! Якщо спочатку в тебе щось не виходить, намагайся ще і ще!».
- Не менш поширеними є оціночні послання: «Ти слабкий!», «Мій маленький хлопчик!», «Ти провалишся!», «Ти добре рахуєш!». Зміст наказів може бути позитивним або негативним, і їхня сила як сценарних послань залежатиме від невербальних сигналів, що їх супроводжують.
- Іноді оцінки можуть передаватися непрямим чином, наприклад, коли батьки говорять із кимось про свою дитину в її присутності або знаючи, що це стане відомо дитині. «Це - спокійна дитина», «Вона турбує нас, бо дуже примхлива». Подібні непрямі оцінки дитина найімовірніше сприйме як сильні сценарні послання, бо вважає, що саме батьки визначають реальність. Коли дитина чує, як її батьки говорять про неї з іншими людьми, вона приймає це як належне і вважає сказане незаперечним фактом.
Крім цього, існують так звані контрнакази, які складаються з наказів (команд) про те, що треба або, навпаки, не треба робити, а також суджень про людей і життя. Вони формують контрсценарій, який більшу частину часу використовується в позитивному плані, наприклад, коли ми дбаємо про себе і комфортно почуваємося в суспільстві: тут закладено інформацію про те, що не варто за столом кидатися їжею або опускати руки в окріп. Проте багато людей мають у контрсценарії низку послань, які вони вирішили використати в негативному плані













