ЕКЗИСТЕНЦІЙНА ТЕРАПІЯ [щоденник #1]

Слухайте, я насправді не знаю, що саме потрібно казати в такі часи, бо переживаю це вперше (як і багато хто з вас). Але відчуваю потребу хоч щось сказати — не за межами компетенції, звісно, і без зайвих подробиць про Київ чи мою роботу (ви й так це знаєте).

Тому я вирішила, по-перше, подякувати ТИМ, хто зараз оберігає наш мирний сон. А по-друге, хочу поділитися одним з моїх улюблених методів роботи — екзистенційною терапією.

ЕКЗИСТЕНЦІЙНА ТЕРАПІЯ

Розглядає життєві труднощі з філософської точки зору, поєднуючи гуманістичний і психоаналітичний підходи.

Одним із філософів XIX століття, який справив великий вплив на розвиток цього методу, був Фрідріх Ніцше. Ви точно зустрінете його ім’я у книгах Ірвіна Ялома, який сам є екзистенційним психотерапевтом.

Екзистенційна психологія базується на тому, що людина не є жертвою обставин. Вона несе відповідальність за свої дії, бездіяльність і вибір, тим самим формуючи реальність. Тут більше уваги приділяється теперішньому, а не минулому. Пошук сенсу і цінності життя — це одна з основних тем, яку досліджує екзистенційна терапія.

В рамках терапії клієнту допомагають зустрітися з чотирма «найбільшими проблемами», що визначають його місце в зовнішньому і внутрішньому світі. Емоційні й психологічні труднощі в цьому контексті розглядаються як внутрішній конфлікт, викликаний зіткненням з цими екзистенційними викликами.

Чотири найголовніші проблеми:

1. Відсутність сенсу буття
2. Свобода vs відповідальність
3. Екзистенційна ізоляція (самотність і страх забуття)
4. Неминучість смерті

Що це означає?

1. Єдиного сенсу життя не існує. Немає якоїсь заздалегідь прописаної місії чи призначення. Сенс життя у кожного свій, і кожен має знайти його сам — через власний вибір і дії.

2. У кожного є свобода вибору. Кожне рішення має наслідки, великі чи малі. Для того щоб рости, людина має взяти на себе відповідальність і стати автором свого життя. Проте багато людей прагнуть свободи, уникнувши відповідальності.

3. Людина — соціальна істота, але одночасно вона самотня. Ніхто не може повністю зрозуміти та прийняти індивідуальний досвід іншої людини.

4. Смерть — одна з абсолютних істин життя. Кожен помре, і це неминуче.

Екзистенційна терапія допомагає побачити справжні причини занепокоєння і визнати, що ми вільні вибирати, як проживати своє життя, а разом з тим — приймати відповідальність за цей вибір.

Як це працює?

1. Прийняти невідворотність смерті. Це дає нам свободу від її тиску. Ми розуміємо, що потрібно максимально використати можливості, цінувати те, що маємо зараз. Люди, які мають здоровий баланс, приймають рішення, що позитивно впливають на їхнє життя.

2. Жити автентично. Реалізувати свій потенціал, розвивати свої унікальні якості. Важливо брати відповідальність за свої дії та бездіяльність, усвідомлюючи, що бездіяльність — це теж вибір.

3. Пам’ятати про обмеженість часу. Це стимулює нас шукати сенс у власному житті і діяти так, щоб мати контроль над власною долею.

І ще один подарунок від екзистенційної психології: визнання неминучості «нормальної» тривоги як частини дорослішання і адекватної реакції на те, що відбувається.

До речі, французький письменник Жан-Поль Сартр переніс екзистенційну філософію в психологію. Він заявляв, що “Бога немає”, а основна мета існування людини — це усвідомлення власної істинної суті, відкриття себе.

Отже, найкраще, що ви можете зробити для себе сьогодні — це визнати, що у вашому житті є сенс. І це чудово.

Ну і не забувайте про кохання і книжки:

• Ірвін Ялом — “Коли Ніцше плакав”
• Віктор Франкл — “Сказати життю ‘Так!'”
• Джеймс Бьюдженталь — “Наука бути живим”