Психологічні ігри: як ми їх граємо і як з них вийти
З моменту народження кожна людина стає учасником ігор, прийнятих у її сім’ї. Дорослішаючи, вона починає грати ігри, властиві суспільству.
Психологічні ігри повторюються знову і знову, зазвичай на несвідомому рівні. У процесі гри людина переживає знайомі з дитинства почуття.
Причини входу в гру можуть бути різними, так само як і рівень її значущості та наслідків.
Замислювалися ви коли-небудь, як часто стаєте учасником психологічної гри?
Ігри вдома
“Щоранку я прокидаюся рано, щоб встигнути приготувати їжу, спланувати день, прибрати, випрати, збігати в магазин, попрасувати, нагодувати дитину, вигуляти її, приготувати вечерю. Полагодити щось у домі, помити підлогу, підготувати все на завтра, ще й підпрацювати. У мене немає часу на догляд за собою: манікюр, педикюр? Я навіть не пам’ятаю, коли востаннє зустрічалася з друзями або ходила в кіно…”
— Але чому ви не попросите чоловіка купити продукти? Або пропилососити?
— Ні! Ви що! Він же нічого не розуміє в продуктах…
— А раптом його обдурять!
— Ні, він працює, йому ніколи. Він має виспатися. І як це – сидіти з дитиною? Чоловіки цього не вміють.
Це типовий діалог жінки, яка грає в гру “загнана домогосподарка”.
Є й складніші ігри, в які залучаються всі навколо. Наприклад, “загнана бізнес-леді”. Вона трудоголік, у неї немає співробітників, яким можна довіряти, тому вона змушена робити все сама. Вона страждає, але змінити ситуацію не може (або не хоче).
Що відбувається на роботі?
З колегами та бізнес-партнерами ви теж граєте в ігри.
Наприклад, ваш колега прийшов на роботу втомлений і хворий. Він ваш друг і постійно говорить, який ви розумний, талановитий, чудова людина… Але от біда – у нього зовсім немає сил написати важливий лист клієнту. А ситуація там критична.
— Виручай…
Якщо ви погоджуєтесь і, у підсумку, не встигаєте виконати власні завдання – ви теж граєте в гру.
Що таке психологічні ігри?
- Вони структурують час, а значить, і долю.
- Підкріплюють життєву позицію людини.
- Викликають знайомі емоції та енергетичні стани.
- Закріплюють життєві сценарії.
Ігри завжди містять маніпуляції, приховані мотиви й певну частку брехні. Вони зміцнюють старі рішення і сценарний хід життя.
Рівні психологічних ігор
- Ігри першого ступеня – відкриті, не мають серйозних наслідків. Вони прийняті в суспільстві та можуть розігруватися як з партнером, так і із самим собою.
- Ігри другого ступеня – завдають певної шкоди, хоча він не є критичним. Вони зазвичай приховані, а після викриття оцінюються з точки зору громадської думки.
- Ігри третього ступеня – жорстокі. У таких іграх виграш завжди менший за програш, а наслідки можуть бути серйозними та навіть непоправними.
Як вийти з гри?
Для успішної людини найкраще рішення – навчитися розпізнавати психологічні ігри та виходити з них.
Для цього необхідно:
✔ Знати антитези до ігор.
✔ Вміти укладати контракти, що сприяють виходу з гри.
✔ Опанувати навичку зміни контрактів за необхідності.
✔ Бути вірним своєму слову та доводити справу до кінця.
Вихід із гри – це не просто відмова від участі, а свідомий вибір іншої поведінки.

![Теорія життєвих сценаріїв. [уривок з книжки «Гора з плечей. Як виявити і подолати 13 психологічних заборон»]](https://www.fabricheva.com.ua/wp-content/uploads/2025/04/програми-4-45x45.png)










