Життя під забороною: що заважає нам досягати поставлених цілей? © Марія Фабричева для liza.ua

Як перестати наступати на одні й ті самі граблі та позбутися шкідливих психологічних установок, які заважають нам бути щасливими? Знає психолог Марія Фабричева.

У багатьох із нас буває відчуття, що ми живемо, як головний герой фільму «День бабака». Події йдуть по колу. Повторюються схожі неприємні ситуації. Хтось не може досягти бажаного успіху в бізнесі, хтось гармонії у стосунках, хтось хворіє тощо. Якась невідома причина заважає вибратися з глухого кута, ухвалити правильне рішення, знайти сили, щоб вчинити правильно. Уся річ у внутрішніх заборонах – психологічних настановах, несвідомо отриманих у дитинстві від батьків, від найближчого оточення і навіть культурного середовища, яке сформувалося внаслідок драматичних подій в історії країни.

Які заборони існують

Загалом є 5 груп заборон: на виживання, безпеку, компетентність, приналежність та ідентичність. Кожна з них може тією чи іншою мірою впливати на будь-яку сферу нашої діяльності.

1. Виживання. Тут зібрані найбільш токсичні та важкі заборони, які буквально пронизують усе життя людини. Існувати з установками «не живи», «не будь здоровим», «не будь важливим» тощо, м’яко кажучи, непросто.
2. Безпека. Негативні установки цієї групи – «не відчувай» і «не довіряй». Вони викликають тривогу і підозрілість, які ускладнюють будь-які стосунки. Яскравий приклад, знайомий багатьом – нечутливі чоловіки, нездатні проявити свою любов.
3. Компетентність. Тут укладені причини проблем у сфері досягнень. «Не рости», «не думай», «не роби» породжують інфантилізм, небажання брати на себе відповідальність, боязнь зробити важливий вчинок. Сюди ж відноситься «не досягай успіху». У царині стосунків ця заборона породжує Казанів і «наречених-утікачок».
4. Приналежність. Серед заборон цієї групи: «не належи», «не будь дитиною», «не будь близьким». Очевидно, що вони призводять до труднощів у стосунках, але бізнес і робота можуть при цьому страждати не так сильно.
5. Ідентичність. Заборонено бути собою. Як наслідок, втрата сенсу існування, смаку до життя, кризи від незнання себе. Призводить до частої зміни роботи, нескінченного пошуку свого стилю в одязі, поведінці, способі життя, який не приносить задоволення.

Нерідко в людей буває відразу кілька установок, які визначають сценарій їхнього існування.

Як визначити свої заборони

Насамперед, звернути увагу на рішення, які ми ухвалюємо, і на наші вчинки. Різні форми залежності: алкоголізм, ігроманія, адреналіноманія тощо. – явна ознака того, що є проблеми у сфері виживання. Чи ходимо ми до лікаря? Як ми відпочиваємо? Тільки, коли температура під сорок валить нас у ліжко? Поставте собі ці запитання. Може всередині нас є установка не бути здоровим? А як із прийняттям власних успіхів? Можливо, внутрішній голос каже вам: «Я недостатньо хороший, щоб отримати цю посаду, нагороду…». Зверніть увагу, як зазвичай робите замовлення в ресторані. Маєте свою думку чи дивитеся, що замовлять друзі й просите того самого? І так далі. Насправді тема заборон досить широка, і можна дозволити собі більше про неї дізнатися – почитати, наприклад, книжки Боба і Мері Гулдінг – фахівців, які глибоко досліджували це питання. Ну і, звісно, не посоромитися, піти до психотерапевта і проаналізувати свій життєвий сценарій за допомогою професіонала. Бо точне виявлення всіх заборон потребує ретельної діагностики.

Що з ними робити?

Зробіть таку вправу. Згадайте, що вам хотілося в дитинстві? Про що мріялося? Якщо мрія не здійснилася (і можливо сформувалася заборона «не досягай»), реалізуйте її в дорослому житті. Аж до того, що купіть ляльку, покатайтеся на яхті, погладьте кита тощо. Якщо батьки в дитинстві говорили вам: «Виростеш, купиш». Пора купити. Якщо: «Не мороч голову». Заморочтесь.

Складіть таблицю. Спробуйте в першій колонці виписати схожі ситуації, які з вами відбуваються. У другому стовпчику напишіть, чому, як вам здається, це трапляється. Розмірковуючи над цим, можна вийти на ту чи іншу заборону. У третій графі опишіть емоції та відчуття в тілі, що виникають, коли про ці ситуації згадуєте. У четвертій – чого було занадто багато (гніву, терпіння тощо) і що не відбувалося?

Наприклад: «Мені здається весь час, що я не важлива». Чому це відбувається? Тому що я не кажу: «Я зробила цю роботу». Спробуйте сказати наступного разу.

Якщо раптом не можете через те, що відчуваєте страх, піднімається температура, виникає затиск у тілі, живіт «скрутило в бублик», – це значить, що заборона досить глибока і самостійно впоратися з нею не вийде. Це досить важлива причина, щоб звернутися до психотерапевта по допомогу.