Просто про складне: Як поводитися з людиною, яка вирішила вчинити суїцид © zza.delo.ua
Джерело: https://zza.delo.ua/know/prosto-o-slozhnom-kak-vesti-sebja-s-chelovekom-r-350944/
Підтримка людини в кризовому стані: як надати допомогу та розуміння
пояснює психолог Марія Фабричева / розмовляла: Тетяна Касьян ©
На жаль, коли ми говоримо про людей, які чинять або намагаються вчинити самогубство, ми маємо розуміти, що в них усередині є установка вбити себе, якщо щось іде не так, або вони не можуть впоратися з критичною ситуацією. Тепер давайте зупинимося докладніше на типах людей, схильних до суїциду, адже в них є чіткі відмінності.
Перший тип. Спонтанний
Як правило, ці люди концентруються на завданнях, вони ідеалізують світ і звикли все доводити до досконалості. Коли такій людині ставлять запитання про її емоційний стан, вона уникає розмови і відповідає, що все нормально.
Але буває, що на зовнішньому соціальному рівні в людини не відбувається жодних криз, провалів, конкурентної боротьби, але сама вона перебуває в такій сильній напрузі, що коли вона з чимось не справляється, коли її ідеальна картинка не збігається з реальною, вона робить такий крок, як самогубство. Наприклад, хотів закінчити школу із золотою медаллю, а вийшло зі срібною. Або зробив пропозицію, а дівчина відмовила. При цьому людина може ні з ким не обговорювати свої переживання, все тримає в собі. І в якийсь момент, – ба-бах! – і в сильній емоційній напрузі відбувається суїцид.
Що робити
Говорити цим людям з побоюванням, що вони щось із собою зроблять, категорично заборонено, вони, навпаки, сприймуть це як заклик до дії. Послання мають звучати по-іншому: «Давай ти трохи відпочинеш», «Тобі потрібна допомога? Хочеш, я тобі допоможу?» Також потрібно витягати людину на прогулянки, вносити в її життя якийсь підтримувальний елемент. Якщо людина чинить опір, не бійтеся звертатися по допомогу до фахівця.
Що стосується любовних драм, потрібно проговорювати з людиною, що не завжди в нас виходить побудувати стосунки довжиною в життя, і це нормально – змінювати партнерів. Не робіть настанов своїм близьким на кшталт «нарешті в тебе з’явився хтось і ти одружишся/вийдеш заміж», просто порадійте за людину, що їй добре. Щоб вона знала, що навіть якщо щось піде не так у цих стосунках, це не стане катастрофою вселенського масштабу, і вона зможе пережити драму у здоровий спосіб – посумувати і піти жити далі. Погані епітети – «він/вона такий/така/така негідник/негідниця» – в інший бік теж краще не надсилати, бо тим самим ви тільки посилюватимете емоційні переживання своєї близької людини. Можна запропонувати випустити пару, покричати, потопати ногами, сходити на каву/чай.
Потрібно бути готовим, що людина говоритиме й прокручуватиме ситуацію, тому що їй дійсно потрібно виговоритися, а не отримати від вас якусь пораду. І точно так само рекомендується звернутися до фахівця, який допоможе вийти з цієї душевної кризи.
Другий тип. Провокативний
Ці люди домагаються свого шляхом маніпуляцій. У міру їхнього дорослішання їхні маневри щодо оточення стають дедалі витонченішими, якщо щось не спрацьовує. І в підсумку вони починають погрожувати: «Якщо ти не зробиш першого, другого і десятого, я накладу на себе руки». Природно, тій стороні, якою маніпулюють, завжди страшно, адже ніхто не хоче, щоб хтось помер.
Що робити
Тут потрібно, щоб близькі працювали спільно. Людині необхідно транслювати такий посил: «Ми тебе дуже любимо і хочемо, щоб ти жив/а, і такі твої маніпуляції не пройдуть». У таких випадках необхідна сімейна терапія (коли вся сім’я, яка тісно спілкується, йде до психотерапевта і стає групою, з якою він працює), – те, що у нас у принципі не прийнято. Інакше таку проблему дуже складно вирішити, тому що людина-маніпулятор бігає по колу – від бабусі до матері, від матері до батька, від батька до тітки – і відіграє цей маневр, на який ведуться близькі, перекладаючи на них тим самим відповідальність за своє життя.
Буває, що люди, не вірячи в погрози своєї близької людини, заявляють у відповідь: «Ну і добре, роби!» Це небезпечно і я не рекомендую йти на поводу. Потрібно слухати себе і свій психологічний рівень. Краще сказати: «Мені зараз дуже страшно і я не хочу, щоб ти зробив такий крок, і водночас я не можу нести відповідальності за твої дії». Якщо страху немає, а є, наприклад, гнів, його теж варто проговорити: «Я зараз злюся через те, що ти робиш, але я хочу, щоб ти жив/а, і я не дозволю так собою маніпулювати». Фраза «ти жив/а» обов’язково має звучати!
Також потрібно реагувати на тривожні сигнали і не допускати ситуації небезпеки третього ступеня, коли людина вже стоїть на підвіконні, приготувавшись до стрибка. І всі ті фрази, які я навела вище, мають бути сказані ще до настання цього моменту. Важливо між такими піковими ситуаціями не заявляти людині, який він негідник-маніпулятор, а чесно зізнатися, що своєю поведінкою він вас лякає і ви боїтеся його втратити. Тому що саме ці слова він і хоче почути. Але робити це потрібно в спокійній обстановці, а не коли людина вже готова зірватися з підвіконня.
Є ще один хороший маневр перемикання. Приміром, триває скандал, ви розумієте, що людина може вас провокувати, і раптом їй кажете: «Слухай, а я в тебе пораду хотіла/ла запитати. Ми ці чашки сині викидаємо чи ні?» Так, звучить дивно і безглуздо, але в такий спосіб ви берете ситуацію під контроль і гра починає розвиватися не за тією траєкторією, яку заявляє ваша близька людина. Якщо така ситуація програється хоча б раз, ви пропонуєте людині звернутися по допомогу до психотерапевта. Якщо та сторона геть відмовляється, значить, до психотерапевта йдете ви, бо саме над вами здійснюються маніпуляції, а це вагомий привід поговорити з фахівцем і зрозуміти, чому саме до вас притягуються суїцидальні маніпулятори. Дуже часто люди бояться йти до терапевта, тому що бояться, що їх звинувачуватимуть у тому, що вони «недогледіли». Але знайте, якщо психотерапевт починає в усій цій ситуації звинувачувати якусь сторону, то це поганий фахівець, і потрібно розвертатися і йти.
Третій тип. Спланований
Такі люди про це попереджати не будуть. І, як правило, вони доволі сильні, але стикаються з якимись складнощами: крах у бізнесі, конфлікти, боротьба з конкурентами, переслідування, проблеми в особистому житті чи зі здоров’ям тощо. І всі навколо знають про ці кризи. Якщо в першому типі оточуючі можуть не помічати проблему, що назріває, і потім дивуватися, як же так сталося, то в третьому вони скажуть щось на кшталт «ну зрозуміло, все до цього і йшло». У зоні ризику ще й ті люди, які страждають на алкогольну та наркотичну залежність – тобто коли людина обирає девіантну поведінку як життєву стратегію, підсумком якої буде суїцидальне завершення (рішення на кшталт: я сам ухвалюю рішення, коли покінчу з цим «паскудним життям»).
Що робити
Що раніше піде розмова з людиною про те, що з нею відбувається, і що вона важлива для вас, то краще. Тому що ця категорія дуже складна, – такі люди не просять підтримки, і в підсумку трапляється трагедія.
Четвертий тип. Навіяний
Коли людину в той чи інший спосіб довели до суїциду. У цій групі особливо вразлива група – підлітки. Ми всі чули про так звані групи смерті в соцмережах, у яких тінейджерам нав’язують певні думки.
Хто схильний до суїциду
Є теорія, що якщо в роду відбувалися самогубства, то на генетичному рівні можуть передаватися такі установки. Але це всього лише одна з гіпотез, яка не доведена фактами. Сказати, що потенційні самогубці мають якісь спільні риси, не можна, і, на жаль, багато хто на цьому спекулює.
Однак можна звернути увагу на зміни в поведінці. Люди, які задумали покінчити життя самогубством, стають замкнутими і занурюються в себе або, навпаки, різко демонструють нестримні веселощі, що нетипово для людини (а ми розуміємо, що людині може бути зовсім недобре, бо вона пережила якусь втрату або кризу).
Як пережити самогубство близької людини
Моя перша рекомендація – звернутися в соціальну службу, дзвонити в колл-центри, просити підтримки в близьких. У такий момент потрібно, щоб хтось був поруч: говорив, водив за руку, робив чай… Друга – йти до психотерапевта, бо відхід із життя людини залишає глибоку травму, яку потрібно пролікувати. Звісно, першою вашою реакцією може бути почуття провини «що ж я не зробив, що упустив?» Але важливо розуміти, що якщо людина робить такий вибір – покінчити життя самогубством, то це її вибір, і ви не несете за нього відповідальність. Кожен із нас несе відповідальність тільки за свій вибір.
Як говорити про суїцид із дітьми, якщо хтось із їхнього близького оточення наклав на себе руки
Перше, що потрібно проговорити, – у цьому немає їхньої провини. Так, це велика трагедія і втрата, але вони не несуть відповідальності за дії та вибір цієї людини.
Друге, важливо пояснити дитині, що ви не згодні з таким моторошним вибором, і в неї, і в вас є право переживати й засмучуватися.
Третє, сказати, що вам теж боляче і сумно, але ви поруч і можете погорювати разом, поговорити, переключитися на іншу діяльність.
Якщо така трагедія трапляється в класі, у жодному разі не використовуйте фрази на кшталт «ну треба ж який/яка, додумався/лася до такого». Тим самим ви знецінюєте людину, яка пішла, і водночас травмуєте свою дитину, тому що для неї це колосальний шок і втрата. Залиште на якийсь час усі свої справи і будьте поруч зі своєю дитиною, скажіть, як ви співчуваєте, але не лізьте в гру пліток, намагаючись дізнатися, що ж таке сталося. Якщо вам так важливі подробиці, можна зв’язатися з класним керівником і прояснити, що трапилося, і які заходи буде вжито, щоб захистити дітей. Тому що в такому разі потрібна психотерапевтична практика для всього класу. Ігнорувати ситуацію – «трапилася драма, і краще ми про це не будемо говорити» – теж не можна. Навпаки, потрібно говорити! Бо це біль і шок для всіх, – і для підлітків, і для батьків.
Джерело: Просто про складне: Як поводитися з людиною, яка вирішила вчинити суїцид
смотрите больше по хэштегу: #запобігти суїциду
