Чому Україна живе в культі страждання і як це змінити

За фахом я займаюся корекцією та зміною життєвого сценарію людини, а якщо бути точнішою, то зміни спрямовані на негативні прояви сценарного процесу.

Сценарний процес — це неусвідомлений спосіб проживання життєвого сценарію, іншими словами — варіант структурування особистого часу.

Сценарій — чи то театральний, чи життєвий — має свої точки: зав’язка, дії, кульмінація, фінал. У фінальній сцені можна виграти, а можна отримати розплату (останнє зазвичай спіткає невдаху, аутсайдера — якщо хочете).

Сценарій буває особистісний, а буває культуральний — той, що відображає ментальність країни в цілому.

Досліджуючи особливості культурального сценарію нашої країни, я дійшла певних висновків: у нашому соціокультурному середовищі має місце прояв сценарного шаблону, згідно з яким бути на сто відсотків щасливим і/або успішним — на підсвідомому рівні — не можна.

Більше того — це небезпечно.

Я поділилася своїми спостереженнями з колегами, і виявилося, що й у їхній клієнтсько-терапевтичній практиці прояв цього феномена також мав місце.

Культуральний та історико-соціальний шлях розвитку нашого суспільства сформував певні особливості особистості, своєрідний сценарний купол, який досить часто заважає людині якісно просуватися до особистої автономії. Ім’я цьому куполу — «культ страждань».

Фольклорний чинник. У багатьох народних легендах, билинах, казках — особливо тих, що тривалий час проходили через радянську цензуру — можна відстежити заклик до страждання як до типової сценарної розв’язки. Ідея в тому, що у певній сфері життя на тебе очікує біль — і до цього треба себе готувати.

Чому нам так важко позбутися цього? Від чого залежить психологічний стан країни?

В основі будь-якого сценарного плану лежить 25% того, чому нас «навчили» батьки; 25% — того, що нам «показало» суспільство; і 50% — того, що ми самостійно обрали для себе в дитинстві, щоби вижити та взаємодіяти із собою й іншими.

Якщо і батьки, і соціум підкріплюють певний шаблон поведінки, дитині досить складно чинити цьому опір. А отже, аби вижити й належати до системи, вона змушена приймати запропоновані правила гри та діяти відповідно до нав’язаного шаблону — навіть якщо він негативний і неконструктивний.

Так із покоління в покоління передаються батьківські послання:

• «страждай і радуй мене»,
• «страждай і будь сильним (терпи)»;

соціальні програми:

• «ось як треба страждати»,
• «Бог терпів — і нам велів».

І ранні дитячі рішення (переконання):

• «я можу отримати бажане, тільки якщо страждаю»,
• «я можу жити, лише якщо страждаю»,
• «я маю страждати, як моя мама».

Як «культ страждань» впливає на громадян України загалом і сприяє повторенню одного й того ж сценарію

Як я вже писала раніше, сценарний процес — це неусвідомлений план проживання життя та структурування часу.

І якщо ми подивимось на життя крізь призму установки «страждай», то побачимо: на підсвідомому рівні люди влаштовують своє життя так, щоби підкорятися цій установці — щонайменше в одній зі сфер життя, а в окремих випадках — в усіх без винятку.

Так, сценарний шаблон «страждай» у сфері стосунків може проявлятися у виборі агресивного або залежного партнера; у постійному невдоволенні партнером і скаргах на труднощі в житті (добрий шлюб — не шлюб, як-то кажуть); у зрадах, емоційному виснаженні та небажанні домовлятися.

У сфері дружби — це може бути заздрість до успіхів друзів і неспроможність ділитися позитивними моментами життя.

Натомість дозволено, а часто й заведено, обговорювати, у кого що не так (хто розлучився, кого звільнили).

У сфері роботи — так само може спостерігатися часткове або повне незадоволення: то діяльністю (нелюбима робота), то зарплатою, то колективом або керівництвом (навколо самі ж… ну, ви зрозуміли).

У сфері бізнесу — процвітає токсична конкуренція.

А у сфері фінансів — ну, грошей же ніколи нема (ви ж в курсі, так?).

У сфері здоров’я — людина може постійно скаржитись на нездужання або ж уникати звернення по медичну допомогу (бо ж «рівень медицини низький», звісно). Але на несвідомому рівні це може бути відображенням переконання: «краще бути бідним і хворим, ніж здоровим і багатим».

У сфері політики можуть ухвалюватися неграмотні рішення, блокуватись або не переглядатися певні закони — ті самі, що могли б сприяти процвітанню країни, а не її занепаду.

Як нейтралізувати цей культ, починаючи з локального рівня: особистість, родина

Ми часто нічого доброго не очікуємо й не віримо, що «тут щось може змінитися», однак важливо визнати: зміни культурального сценарію настануть лише тоді, коли кожен із нас поступово почне переосмислювати власний життєвий сценарій.

Попри те, що сценарний процес має свої негативні наслідки — зокрема сценарні глухі кути й заборони — у ньому є і свої плюси: адже він довгий час виконував роль щита, а значить, у ньому є сила. Сценарний процес має й напрям розвитку, основою якого є дозволи.

Я пропоную вам зробити просту вправу.

Візьміть аркуш паперу й запишіть на ньому важливі для вас сфери життя: робота, родина, гроші, здоров’я…

І чесно, для себе, пропишіть — як і в якій із цих сфер ви підтримуєте «культ страждання».

Що вам це дає? Які вигоди ви отримуєте? Можливо, це дає вам право належати до певної групи? Або саме так поводилися ваші батьки? А може, так ви відчуваєте власну важливість і отримуєте увагу?

Записали?

Тепер подивіться на перелік і спробуйте визначити, в якій сфері життя ви не спираєтесь на культ страждання.

Якщо така сфера є — чудово. Пропишіть, які вигоди ви там маєте й чи є можливість задовольняти ту чи іншу потребу без страждання.

Якщо відповідь — так, переходьте до дій і поступово впроваджуйте здоровий шаблон в інші сфери життя.

А якщо (раптом) відповідь — ні, тоді я пропоную згадати хоча б одну історію зі свого життя або приклад, коли ви задовольнили потребу у важливості, значущості, безпеці — здоровим способом. Адже якщо вам вдалося хоча б один раз — ви зможете повторити це знову.

Якщо ж виявиться, що таких сфер немає, і ви готові визнати, що стали заручником культу страждання, але при цьому хочете щось змінити — я щиро рекомендую звернутися по професійну психологічну підтримку.

Це чудова можливість змінити або переписати свій життєвий сценарій.

Адже кожен із нас народжений, щоби перемагати.