Зареєстрований психолог реєстру EuroPsy від 13.01.2023 2. Серія прямих ефірів про теорію сценарних (психолохічних) заборон, зокрема про трансляцію самої токсичної заборони – не відчувай себе живим. ЗАПИС ЕФІРУ про протидію психологічним заборонам: – ви-знати (ок я розумію, що на мене впливає та, чи інша заборона, чи це мені заважає? Якщо так, то як? Чи це …
У другій частині статті ми розглянемо, як саме відбувається ця передача травм між поколіннями. Ми зосередимось на трансгенераційному підході, зокрема на ідеях Фаніти Інгліш про «епіскрипт» та метафору «гри в гарячу картоплю», а також на сучасних епігенетичних дослідженнях, що пояснюють механізми передачі психологічних травм. Особливу увагу ми приділимо не лише теоретичному аналізу, а й практичному застосуванню цих знань у терапії — адже лише усвідомивши коріння трансгенераційних сценаріїв, можна зробити вибір жити інакше, перервавши ланцюг повторення негативного досвіду.
Ця стаття — запрошення до аналітичного розгляду того, як діють внутрішні заборони, як вони вкорінюються у психіці та як передаються між поколіннями.
У першій частині ми дослідимо природу несвідомого сценарію з кількох точок зору: через теорію сценарних інжункцій у транзактному аналізі (Мері й Роберт Гулдінги, Джон МакНіл, Тоні Вайт); поняття ранніх дезадаптивних схем у схема-терапії Джеффрі Янга; модель п’яти емоційних травм Ліз Бурбо.
залишаю вам свіженьке 🎞 відео , яке ми днями зняли з Сергієм Пишуном для його каналу
Кожна модель, кожна методика, кожен автор, яких згадано у статті, пропонують власний шлях до зцілення, однак їх об’єднує одна спільна ідея: травма не є вироком, а скоріше сигналом про потребу повернути собі авторство власної історії, знайти новий сенс, відновити втрачений зв’язок із собою та світом.
Сучасна психотерапія навчає нас не тільки долати симптоми, а й створювати глибші зміни, що ведуть до інтеграції травматичного досвіду. Адже саме в інтеграції, а не у втечі від болю, приховується справжня сила зцілення.
Щоб простіше зрозуміти, як мозок реагує на небезпеку, можна уявити ключові ділянки як персонажів, кожен із яких виконує свою роботу: приймає сигнали, оцінює загрозу, звіряє її з досвідом і допомагає регулювати реакцію.
Важливо. Цей матеріал має психоедукаційний характер і подає складні нейробіологічні процеси у метафоричній формі. Він не замінює медичну, психіатричну, нейропсихологічну або психотерапевтичну діагностику.
Пам’ять — це не просто архів, а складна й пластична система, яка постійно оновлюється, відбирає, редагує та інтегрує досвід. Усе, що ми робимо — як говоримо, вчимося, кохаємо чи приймаємо рішення — так чи інакше спирається на пам’ять. Але що вона собою являє насправді?
На сьогоднішній день ми достатньо знаємо про те, що таке травма (тільки у мене на каналі це слово зустрічається близько 80 разів – досить багато)
Варто зазначити, що класичний психоаналіз почався з вивчення психічного травматизму як основної причини психічних, поведінкових, психосоматичних симптомів, що розвиваються згодом та заважають людині почуватися у безпеці, використовувати потенціал, можливості та ресурси необхідні для реагування відповідно до реально ситуації, а не боротьби з привидами минулого або негативними фантазіями про майбутнє
Те, наскільки глибоко ми відчуваємо безвихідь у дорослому віці, залежить від того, що ми пережили у дитинстві – фрустрацію чи травму.
У відчуття безвиході два джерела:
зовнішній: розпач викликають події, які з нами відбуваються
внутрішній: глибоко заховані почуття, що підіймаються з зсередини на зовні, частіше за все незалежно від реальної ситуації
тренінги, семінари, терапевтичні групи — у чому різниця?
книга психотерапевтки Марії Фабрічевої «Гора з плечей. Як виявити та подолати 13 психологічних заборон» доступна у зручному для вас форматі: аудіокнига, e-book або друковане видання.
Читати далі
![Теорія життєвих сценаріїв. [уривок з книжки «Гора з плечей. Як виявити і подолати 13 психологічних заборон»]](https://www.fabricheva.com.ua/wp-content/uploads/2025/04/програми-4-45x45.png)
