Що робити коли ти у воронці травми (подкаст)
залишаю вам свіженьке 🎞 відео , яке ми днями зняли з Сергієм Пишуном для його каналу
залишаю вам свіженьке 🎞 відео , яке ми днями зняли з Сергієм Пишуном для його каналу
Кожна модель, кожна методика, кожен автор, яких згадано у статті, пропонують власний шлях до зцілення, однак їх об’єднує одна спільна ідея: травма не є вироком, а скоріше сигналом про потребу повернути собі авторство власної історії, знайти новий сенс, відновити втрачений зв’язок із собою та світом.
Сучасна психотерапія навчає нас не тільки долати симптоми, а й створювати глибші зміни, що ведуть до інтеграції травматичного досвіду. Адже саме в інтеграції, а не у втечі від болю, приховується справжня сила зцілення.
Щоб простіше зрозуміти, як мозок реагує на небезпеку, можна уявити ключові ділянки як персонажів, кожен із яких виконує свою роботу: приймає сигнали, оцінює загрозу, звіряє її з досвідом і допомагає регулювати реакцію.
Важливо. Цей матеріал має психоедукаційний характер і подає складні нейробіологічні процеси у метафоричній формі. Він не замінює медичну, психіатричну, нейропсихологічну або психотерапевтичну діагностику.
Пам’ять — це не просто архів, а складна й пластична система, яка постійно оновлюється, відбирає, редагує та інтегрує досвід. Усе, що ми робимо — як говоримо, вчимося, кохаємо чи приймаємо рішення — так чи інакше спирається на пам’ять. Але що вона собою являє насправді?
ПСИХОЕДУКАЦІЯ Психологічна травма: прямий досвід, вторинний стрес і вікарна травматизація «Первинна травма», «травма свідка», «вторинна травматизація», «втома від співчуття». Ці поняття нерідко використовують як назви різновидів травми або навіть як синоніми. Проте вони описують різні речі: спосіб контакту з травматичною подією, характер психологічних реакцій або зміни, що накопичуються у процесі допомоги іншим. Це не єдина …
На сьогоднішній день ми достатньо знаємо про те, що таке травма (тільки у мене на каналі це слово зустрічається близько 80 разів – досить багато)
Варто зазначити, що класичний психоаналіз почався з вивчення психічного травматизму як основної причини психічних, поведінкових, психосоматичних симптомів, що розвиваються згодом та заважають людині почуватися у безпеці, використовувати потенціал, можливості та ресурси необхідні для реагування відповідно до реально ситуації, а не боротьби з привидами минулого або негативними фантазіями про майбутнє
Те, наскільки глибоко ми відчуваємо безвихідь у дорослому віці, залежить від того, що ми пережили у дитинстві – фрустрацію чи травму.
У відчуття безвиході два джерела:
зовнішній: розпач викликають події, які з нами відбуваються
внутрішній: глибоко заховані почуття, що підіймаються з зсередини на зовні, частіше за все незалежно від реальної ситуації
тренінги, семінари, терапевтичні групи — у чому різниця?
Страх бути зґвалтованою — один із самих потужних страхів людини. Тому ми повинні: виробити у собі нульову толерантність до насильства; етично ставитися до тих, хто постраждав від насильства.
Чи любите ви фейкі, як люблю їх я? Якщо – так, то вам обов’язково потрібно перейти за посиланнями (які я залишу далі) та послухати або подивитись декілька епізодів подкасту “Русскій фейк, іді на***!” by Vadym Miskyi [Детектор медіа] Залишу вам першу частину нашої розмови де ми говорили про феномен “розіп’ятого хлопчика“, те як працює російська …