Тематична супервізія. Робота з травматичним досвідом
ТЕМАТИЧНА СУПЕРВІЗІЯ
Робота з травматичним досвідом
з елементами транзакційного аналізу та травма-інформованого підходу
Що таке супервізія
Супервізія – це професійна підтримка фахівців у сфері психічного здоров’я, спрямована на подолання професійних труднощів, аналіз і вдосконалення практики, поліпшення організації роботи, підтримку професійного розвитку, дотримання етичних норм і стандартів надання послуг, профілактику професійного вигорання та емоційну підтримку.
Визначення адаптовано за
Законом України «Про систему охорони психічного здоров’я в Україні» № 4223-IX
, введеним у дію 7 лютого 2026 року.
Головна мета супервізії – підвищення якості та ефективності професійної діяльності фахівців.
Для кого
Супервізія призначена для психологів та інших фахівців у сфері психічного здоров’я й психологічної допомоги, а також для соціальних працівників, педагогів і представників інших соціономічних професій.
Цей тематичний формат адресований фахівцям, які у своїй практиці працюють із травматичним досвідом та його наслідками й мають професійні запитання щодо заявленої теми. Кейси та можливі способи роботи розглядаються з урахуванням освіти, підготовки, професійної ролі й меж компетентності учасників
Полімодальний багатофокусний підхід
Супервізія проводиться у полімодальному багатофокусному підході. Він дозволяє поєднувати кілька теоретичних моделей і водночас утримувати кілька фокусів уваги: досвід і потреби клієнта, роботу та переживання фахівця, їхню взаємодію, а також динаміку контакту між супервізантом / супервізанткою та супервізоркою. Кожен фокус розглядається з урахуванням етичних питань і контексту роботи.
В процесі полімодальної багатофокусної супервізії завжди утримуємо кілька фокусів уваги, але не обов’язково всі одночасно. Їх поєднання визначаємо відповідно до запиту та особливостей конкретного випадку.
Окрема увага приділяється динаміці групи і тому, як тема відгукується супервізанту та іншим учасникам супервізійної групи: які переживання викликає, де з’являються напруження, надмірна залученість, уникнення або труднощі з професійними межами. Власні реакції обговорюються в контексті їхнього впливу на роботу.
ФОРМАТ РОБОТИ
Що таке тематична супервізія
Тематична супервізія у запропонованому форматі поєднує теоретичне опрацювання визначеної теми із супервізійним розглядом пов’язаних із нею кейсів і професійних запитань.
Спільна тема задає напрям роботи групи. У теоретичній частині розбираємо ключові поняття, зіставляємо моделі розуміння випадку, обговорюємо можливості й обмеження інтервенцій. У супервізійній частині звертаємося до практики учасників: уточнюємо запити, аналізуємо труднощі, формулюємо робочі гіпотези та розглядаємо можливі подальші дії.
У тематичних зустрічах використовуються елементи транзакційного аналізу та травма-інформованого підходу, та інших модальностей, у яких працюють фахівці групи.
У фокусі уваги також сценарні процеси, его-стани, повторювані способи взаємодії, потреби й захисні реакції. Водночас враховуємо безпеку клієнта, його готовність до запропонованої роботи, темп процесу, ризики ретравматизації та межі відповідальності фахівця.
ПРОГРАМА ТЕМАТИЧНИХ ЗУСТРІЧЕЙ
Тематичні напрями
Наведені напрями сформовано на основі моїх авторських матеріалів. Для окремої зустрічі можна обрати вужче питання в межах напряму; цикл дозволяє послідовно розглядати пов’язані теми та повертатися до випадків із практики.
| 1 |
Травматичні сценарії: заборони, ранні рішення та дезадаптивні схемиСценарні заборони, контрприписи, драйвери й ранні рішення у транзакційному аналізі. Ранні дезадаптивні схеми, емоційні потреби та способи психологічного захисту. Під час тематичної супервізії розглядаємо повторювані труднощі клієнта, робочі гіпотези щодо сценарних процесів і їхні можливі прояви в терапевтичному контакті. Обговорюємо, на які спостереження спирається фахівець, як зіставляє різні моделі та обирає інтервенції. «Терапія травматичних сценаріїв: заборони, схеми та травми раннього досвіду» |
| 2 |
Трансгенераційний сценарій: сімейні послання та міжпоколінний досвідЕпіскрипт у концепції Фаніти Інгліш, сімейні наративи, приховані очікування, лояльність і повторювані способи взаємодії. Можливості використання генограми для дослідження сімейної історії. У тематичній супервізії розглядаємо, як досліджувати значення родинного досвіду для клієнта, розрізняти відомі факти й припущення та не нав’язувати готових пояснень його життєвих труднощів. Окреме питання: як підтримувати право клієнта на власні рішення, зберігаючи повагу до його зв’язків і значущих стосунків. «Терапія травматичних сценаріїв: трансгенераційний сценарій, передача травм з покоління в покоління». |
| 3 |
Робота з травматичним досвідом: моделі розуміння та вибір інтервенційТравматичний досвід, ПТСР і К-ПТСР. Поведінкова, нейробіологічна, інформаційна та наративна моделі. Супервізійні запити: розуміння випадку, визначення пріоритетів, вибір і своєчасність інтервенцій, стабілізація, робота зі спогадами та ризики перевантаження. |
| 4 |
Сором, самокритика та внутрішній критик у роботі з травмоюЕлементи терапії, сфокусованої на співчутті, розуміння сорому, самознецінення та труднощів із прийняттям підтримки. У супервізії розглядаємо феномен сорому, реакції клієнта на підтримуючі інтервенції, прийняття прогладжувань, супротив, позицію фахівця й можливі пастки індукції соромом. |
| 5 |
Втрата й горювання: особливості професійного супроводуРізні види втрат, індивідуальний перебіг горювання, співвідношення переживання втрати й травматичного досвіду. Супервізійні запити: темп роботи, доречність інтервенцій, межі підтримки, робота з переносом, контрепереносом, вплив особистого досвіду фахівця при роботі з втратою та горюванням |
| 6 |
Природа травми: розуміння реакцій та стабілізація стануРозрізнення стресу, травматичної події та її психологічних наслідків. Тілесні, емоційні, когнітивні й поведінкові прояви травматичного досвіду. Значення особистої історії, актуальних обставин і доступної підтримки. У тематичній супервізії розглядаємо визначення першочергових потреб клієнта, встановлення контакту, добір способів стабілізації та їхню відповідність його стану. Обговорюємо використання сенсорних ресурсів, заземлення й психоедукації, а також ознаки того, що запропоноване навантаження є надмірним або потрібне залучення іншого фахівця. |
| 7 |
Ретравматизація: повторюваний досвід і безпека терапевтичної роботиПовторна активація травматичних переживань, накопичувальний вплив несприятливих подій та сценарне відтворення болісного досвіду. Феномен «гумової стрічки» у транзакційному аналізі. У тематичній супервізії розглядаємо актуальні обставини життя клієнта, повторювані способи взаємодії та гіпотези щодо їхнього зв’язку з попереднім досвідом. Окрему увагу приділяємо ризикам ретравматизації в самому терапевтичному процесі: темпу роботи, доречності інтерпретацій і конфронтації, реакціям на інтервенції та дотриманню меж. |
| 8 |
Безвихідь і сценарні глухі кути: труднощі вибору та змінПереживання безвиході, внутрішнього конфлікту й неможливості діяти. Концепція сценарних глухих кутів у транзакційному аналізі. Співвідношення реальних зовнішніх обмежень, раннього досвіду та актуальних переживань клієнта. У тематичній супервізії розглядаємо ситуації, у яких клієнт не бачить прийнятних рішень, а робота фахівця також заходить у глухий кут. Обговорюємо підтримку контакту, темп інтервенцій і поступове прояснення доступних можливостей. Окремий фокус: безсилля, роздратування або прагнення фахівця прискорити зміни та їхній вплив на взаємодію. |
| 9 |
Люки уникнення: сценарні рішення, оцінювання ризиків і план безпекиКонцепція люків уникнення та хамартичного сценарію у транзакційному аналізі. Розрізнення сценарної гіпотези, актуального психічного стану й ризику завдання шкоди собі або іншим. У супервізії розглядаємо професійні труднощі у роботі із саморуйнівними висловлюваннями та імпульсами, оцінюванням ризиків, розробленням індивідуального плану безпеки й організацією подальшої допомоги. Обговорюємо межі відповідальності, залучення психіатра або екстрених служб, а також тривогу фахівця, надмірний контроль чи уникнення прямої розмови про небезпеку. Окреме питання: відмінність між домовленістю про безпеку, конкретним планом дій і подальшою роботою зі сценарним рішенням. Сценарний аналіз не замінює оцінювання актуального стану та ризиків.
|
З якими запитами можна звертатися
У межах обраної теми на супервізію можна виносити:
- клієнтські кейси та труднощі у розумінні випадку;
- запитання щодо вибору, доречності й результатів інтервенцій;
- складнощі у контакті та динаміці взаємодії з клієнтом;
- етичні дилеми, питання професійних меж і відповідальності;
- власні емоційні реакції, сумніви, надмірну залученість або уникнення;
- результати роботи та зміни після попередньої супервізії.
Перед розглядом кейсу супервізант / супервізантка формулює конкретний запит і визначає, який зворотний зв’язок буде корисним. Кількість кейсів і тривалість їхнього розгляду залежать від складності запитів та наявного часу.
ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ
Формати роботи
Кількість учасників: від 6 до 12 осіб.
Окрема тематична зустріч
Тривалість: 4 години, включно з теоретичною частиною, супервізією, обговоренням і перервою.
Теоретична частина та супервізійний розгляд присвячені спільній темі, яка визначається заздалегідь.
Пропонований сетинг:
| Частина зустрічі | Тривалість |
|---|---|
| Вступ, узгодження правил і уточнення запитів | 15 хвилин |
| Теоретична частина | 90 хвилин |
| Обговорення теоретичного матеріалу та професійні запитання | 20 хвилин |
| Перерва | 10 хвилин |
| Супервізійний розгляд тематичних кейсів | 90 хвилин |
| Завершення. Підсумки та зворотний зв’язок | 15 хвилин |
| Загалом | 240 хвилин / 4 години |
Цикл тематичних зустрічей
До 5 зустрічей тривалістю 3 години кожна.
Цикл може бути присвячений послідовному розгляду окремих аспектів однієї теми або кільком взаємопов’язаним темам. Програма, послідовність і дати зустрічей узгоджуються перед початком роботи.
На кожній зустрічі одна година відводиться теоретичному матеріалу. Далі відбувається супервізійний розгляд кейсів або професійних запитань за темою. У циклі можна повертатися до раніше представлених випадків, обговорювати зміни й уточнювати подальші напрями роботи.
Пропонований сетинг:
| Частина зустрічі | Тривалість |
|---|---|
| Вступ і уточнення актуальних запитів | 10 хвилин |
| Теоретична частина | 60 хвилин |
| Перерва | 10 хвилин |
| Супервізія або розгляд професійних запитань за темою | 90 хвилин |
| Завершення. Підсумки та зворотний зв’язок | 10 хвилин |
| Загалом | 180 хвилин / 3 години |
Принципи та межі роботи
Робота ґрунтується на конфіденційності, професійній етиці, повазі до меж, гідності й досвіду учасників та клієнтів.
Запити й кейси для супервізійного розгляду мають відповідати тематиці зустрічі.
Клієнтські кейси подаються в анонімізованому вигляді та за наявності поінформованої згоди клієнта на супервізійний розгляд. Професійні гіпотези обговорюються як припущення, які потребують перевірки в контексті конкретного випадку.
Тематична супервізія не є особистою чи груповою психотерапією. Теоретична частина не замінює повноцінної підготовки в окремому методі психотерапії. Водночас тематична супервізія сприяє розвитку професійної компетентності учасників, поглибленню знань, осмисленню практики та збагаченню фахового досвіду.
СУПЕРВІЗОРКА
Професійна основа та експертиза
Марія Фабрічева
Психотерапевтка, практик транзакційного аналізу (trainee CTA-P), сертифікована супервізорка у полімодальному багатофокусному підході. Менторка, лекторка, ведуча та фасилітаторка терапевтичних груп і груп психологічної підтримки.
Маю понад 10 років офіційно оформленої приватної практики у сфері психологічного консультування, психотерапевтичного супроводу, психоедукації та групової роботи. За цей час провела понад 15 000 годин індивідуальних консультацій і майже 3 000 годин роботи з групами.
Маю вищу психологічну освіту й підготовку з пропедевтики психічних розладів для психологів. Завершила повний курс навчання з транзакційного аналізу в психотерапії (ТА 202-P), маю статус trainee CTA-P.
Сертифікована психологиня EuroPsy Європейської федерації психологічних асоціацій (EFPA).
Співзасновниця та почесна членкиня Української спільноти транзакційного аналізу (УСТА), членкиня НПА, ITAA та EATA.
Працюю з наслідками травматичного й кризового досвіду, ПТСР і К-ПТСР, втратою та горюванням, наслідками насильства, булінгу, мобінгу, дискримінації, співзалежністю, емоційною залежністю та травматичною прив’язаністю.
Окремий фокус моєї практики: психологічна безпека та психічне здоров’я в умовах війни, зниження ризиків ретравматизації, профілактика вторинної травматизації й емоційного виснаження.
Надаю менторський і супервізійний супровід фахівців сфери психічного здоров’я: розбір складних випадків, прояснення професійної позиції, визначення меж відповідальності, розвиток практики та профілактика професійного виснаження.
У роботі поєдную транзакційний аналіз зі схема-терапією, травма-інформованим підходом і терапією, сфокусованою на співчутті.
Співпрацюю з Dialog Hub, Фондом Олени Пінчук, ГО «Точка опори.ua», ГО «Жінки в медіа», українськими медіа, освітніми платформами та професійними спільнотами.
Авторка книги «Гора з плечей: як виявити та подолати 13 психологічних заборон», видавництво «Лабораторія», 2025.
Повне CV та сертифікати доступні на сайті й надаються за запитом.
ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
Детальніше про супервізію
Детальніше про підхід, організацію роботи, професійні межі та правила супервізійного процесу:
|
ПІДХІД І ФОРМАТ РОБОТИ |
|
ЕТИКА, МЕЖІ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ |
![Теорія життєвих сценаріїв. [уривок з книжки «Гора з плечей. Як виявити і подолати 13 психологічних заборон»]](https://www.fabricheva.com.ua/wp-content/uploads/2025/04/програми-4-45x45.png)
