Можливості для зміни Культурного сценарію
психолог Мария Фабричева о культуральном сценарии и проектах, направленных на его изменения
психолог Мария Фабричева о культуральном сценарии и проектах, направленных на его изменения
Якщо здається, що життя руйнується, усе втратило сенс, хочеться зникнути або завдати болю собі чи іншій людині, це частіше за все не точне відображення реальності, а активація старого сценарного рішення. Скажи собі: «У мене відкрився люк уникнення, але я знайду здорове рішення для того, щоб не завдати шкоди собі або іншим». Назвати свій стан означає зробити перший крок до зупинки автоматичної реакції.
#давайзнімемокіно, де у вертикалі сюжету буде хлопчик
Коли він був зовсім маленький, мама часто йшла ночами. А він дивився у вікно, іноді всю ніч, рахуючи тіні…
Давай знімемо фільм з непередаваним крізь екран ароматом скандалу…
#давайзнімемокіно про те, як вона пізно поверталася додому (засиділася в офісі, або в подруги в гостях) … або про те, як вони зустрічалися кілька років і він часто говорив, що «кохає її до смерті»…
#давайзнімемокіно про типову сім’ю. що живе по сусідству
у ній жінка, яка вийшла заміж за чоловіка, який страждав на залежність (ну як страждав, хто в молодості не балувався чимось, не випивав зайвого на вечірці? – усе мине, думала вона, але не минає)…
#давайзнімемокіно де у вертикалі сюжету буде успішна жінка- вона сильна, красива, можливо, у неї є ступінь MBA, або вона директорка філії великої компанії, керівниця відділу продажів чи фін-директорка банку…
Її кар’єра склалася, вона на обкладинці ТОП-10 успішних жінок, і хіба вона може сказати соціуму, що її чоловік – тиран і ґвалтівник; невдаха, невизнаний геній, який так і не зміг переступити свою гординю…
#давайзнімемокіно де у вертикалі сюжету буде жінка, яка вийшла заміж за заможного чоловіка, вірячи в те, що він щиро її кохає,
найімовірніше вона відмовилася від своєї кар’єри на користь розвитку його бізнесу, створює затишок у домі, займається вихованням дітей, але на якомусь етапі їхніх стосунків щось пішло не так…
#давайзнімемокіно де головною героїнею буде жінка, яка виховує дитину сама;
вона розлучилася з чоловіком і/або тривалий час перебувала в ситуації насильства, як з боку чоловіка, так і у своїй батьківській сім’ї (від сюди настільки болючий вибір партнера).
Вона щиро хоче, щоб її дитина виросла іншою, і всіляко намагається її захищати від негативних потрясінь; часто бере відповідальність за проступки дитини на себе…
Ми часто сприймаємо токсичні стосунки в парі як проблему «сьогодні». Проте токсичність не починається у шлюбі. Вона народжується задовго до першого побачення. Вона проростає в тіло через шльопки, сором і тиск; у пам’ять — через фрази «ти що, хворий?», «припини негайно», «такі, як ти, нікому не потрібні». Вона стає сценарієм, написаним ще в дитинстві. © Марія Фабрічева за мотивами лекції «Батьки та діти: інтоксикація», 2019, Київ