Мітки: Відверті історії на заборонені теми

Терапія травматичних сценаріїв [частина друга: трансгенераційний сценарій, передача травм з покоління в покоління]

У другій частині статті ми розглянемо, як саме відбувається ця передача травм між поколіннями. Ми зосередимось на трансгенераційному підході, зокрема на ідеях Фаніти Інгліш про «епіскрипт» та метафору «гри в гарячу картоплю», а також на сучасних епігенетичних дослідженнях, що пояснюють механізми передачі психологічних травм. Особливу увагу ми приділимо не лише теоретичному аналізу, а й практичному застосуванню цих знань у терапії — адже лише усвідомивши коріння трансгенераційних сценаріїв, можна зробити вибір жити інакше, перервавши ланцюг повторення негативного досвіду.

Щоденник війни – аудіо-подкасти Марії Фабричевой

За цей період (що дивно навіть для мене) ми провели близька 60-ти ефірів, деякі з них не збереглися, деякі я особисто вирішила не зберігати, але
– 48 ефірів на різні теми точно є (вони збережені в інстаграм, та в аудіо-форматі) – два повноцінних щоденника війни по 24 подкастів кожен

Феномен третього покоління

проблема міжпоколінної передачі психічної травми є однією з найактуальніших у контексті сучасної психології — як наукової, так і терапевтичної. У світі, де зростає кількість індивідуальних і колективних травм, ми не можемо ігнорувати той факт, що психічні стани формуються не лише тут-і-тепер. Вони вкорінені в історії.

Невидима влада заборон: як нами керує те, чого ми не можемо допустити

Чому ми уникаємо саме того, чого найбільше прагнемо? Як несвідомі заборони формують сценарії, що керують нашим вибором, поведінкою і навіть поразками? У цій статті ми досліджуємо, як приховані “не можна” впливають на життя, звідки вони беруться і як із ними працювати — з позицій транзактного аналізу, схема-терапії, моделі емоційних травм та нейробіології.

Терапія травматичних сценаріїв [частина перша: заборони, схеми та травми раннього досвіду]

Ця стаття — запрошення до аналітичного розгляду того, як діють внутрішні заборони, як вони вкорінюються у психіці та як передаються між поколіннями.
У першій частині ми дослідимо природу несвідомого сценарію з кількох точок зору: через теорію сценарних інжункцій у транзактному аналізі (Мері й Роберт Гулдінги, Джон МакНіл, Тоні Вайт); поняття ранніх дезадаптивних схем у схема-терапії Джеффрі Янга; модель п’яти емоційних травм Ліз Бурбо.

Як працює мозок при різних видах досвіду

🧭 Що всередині цього допису? У цьому блоці зібрані візуалізовані схеми та порівняльні таблиці, що пояснюють, 🧠 як саме працює мозок у різних видах досвіду — від нейтральної події до травми й хронічного стресу.

Психологічна травма: прямий досвід, вторинний стрес і вікарна травматизація

ПСИХОЕДУКАЦІЯ Психологічна травма: прямий досвід, вторинний стрес і вікарна травматизація «Первинна травма», «травма свідка», «вторинна травматизація», «втома від співчуття». Ці поняття нерідко використовують як назви різновидів травми або навіть як синоніми. Проте вони описують різні речі: спосіб контакту з травматичною подією, характер психологічних реакцій або зміни, що накопичуються у процесі допомоги іншим. Це не єдина …

Професійний супровід для фахівців, які хочуть систематизувати свою практику

З 2022 року я проводжу індивідуальні та групові менторські сесії для психологів-початківців, практикуючих психотерапевтів і фахівців, які працюють із чутливими темами, кризовими станами та високим емоційним навантаженням.

Практики виходу з вивченої безпорадності

📝Вихід з вивченої безпорадності та рабської ментальності — це не одномоментний прорив. Це покрокова, систематична робота, спрямована на відбудову всередині себе нової держави — держави власної гідності.
Ти не відповідальний(-на) за кайдани, які тобі передали. Але ти відповідальний(-на) за те, чи знімеш їх.

Рабська психологія: як безсилля стає звичкою

📝 Рабська психологія формується тоді, коли в процесі розвитку дитини систематично ламали її здатність приймати рішення і несли за неї повну відповідальність. Коли безсилля закріплюється на рівні нейронних мереж, навіть за реальної наявності вибору людина продовжує автоматично відтворювати пасивність і залежність — без усвідомлення причин. Вийти з рабської психології — це не “стрибнути” в один день. Це будувати всередині себе нову державу — державу власної гідності.